Відмінності між версіями «Циркул»

Поточна версія на 10:54, 28 листопада 2018

Циркул, -ла, м. Округъ, волость. Галиц.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Циркул(також крайс, Галицький округ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Галичини та Володимирії з центром у Галичі. Один з 6-ти циркулів Королівства Галичини та Володимирії після реформи 1773 року. Існував у 1773–1782 роках.

За адмiнiстративним подiлом, проведеним 1782 року, територiя Гуцульщини входила в Станiславський округ (циркул, дистрикт), яким заправляв начальник з чотирма комiсарами. Згiдно нового адмiнiстративного подiлу 1867 року попереднi 17 округiв i 176 повiтiв були лiквiдованi i замiсть них утворено 74 повiтових староств1. Внаслiдок адмiнiстративних змiн 1867 року населенi пункти Галицької Гуцульщини увiйшли в 5 новоутворених повiтiв Богородчанський, Коломийський, Косiвський, Надвiрнянський i Снятинський.

Словник синонімів

ВО́ЛОСТЬ, і, жін.

1. У Київській Русі — територія, підпорядкована єдиній владі (князя, монастиря тощо). Усю землю розбила [княгиня Ольга], уставила волості (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54); Важливим юридичним документом, що висвітлює майнові відносини у древній Русі, є жалувана грамота князя Мстислава Володимировича [сина Мономаха] новгородському Юр'єву монастирю на волость Буйце, писана у 1130 р. (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 492).

2. У дореволюційній Росії і в СРСР до 1929-1930 рр. — адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту. Тим часом на селі завелись нові порядки; вже завели волость (Нечуй-Левицький, II, 1956, 259); Збагнувши до найменшої краплини науку старого Омеляна, він.. став найкращим чинбарем на всю волость (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 116); // Населений пункт, у якому була волосна управа. До волості було добрих вісім верстов (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34).

3. Приміщення волосної управи. Становий з посередником вийшли з волості; стали на громаду гримати (Панас Мирний, II, 1954, 198); Біля волості нудилися приїжджі селяни, чекаючи на прийом до «начальства» (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 146).

ОКРУГ, у, чол. Частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою. Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу (Олесь Донченко, VI, 1957, 609); // Район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління. Для начальників політуправлінь округів і флотів, начальників політвідділів армій є обов'язковим п'ятирічний, а для начальників політвідділів з'єднань — трирічний партійний стаж (Статут КПРС, 1971, 58); — Хоч до Курська доберемося. Все-таки ближче до штабу округу буде (Андрій Головко, II, 1957, 401). ▲ Виборчий округ — територіальна одиниця, створювана для проведення виборів до Рад депутатів трудящих або до народних, судів, Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих Української РСР провадяться по виборчих округах (Конституція УРСР, 1940, 21); Військовий округ — вища військова адміністративно-територіальна одиниця, завданням якої о підготовка країни до оборони. — Сиджу оце, телеграму складаю. — Куди? — Прямо в штаб військового округу, я Москву (Андрій Головко, II, 1957, 459); Національний округ — національно-адміністративна одиниця у складі краю або області, що відзначається особливим національним складом і побутом населення.

Коротка історія

3 травня 1773 року придворна канцелярія видала раднику Кочану інструкцію, якого відправили до Галичини здійснити адміністративну реорганізацію краю. В ній, зокрема, вказувалось, що кількість адмінодиниць — округів — має бути не більше семи. 23 липня 1773 губернатор Антон фон Перґен видав циркуляр керівникам новостворюваних адміністративно-територіяльних одиниць.

Наприкінці 1773 року територію Королівства Галичини та Володимирії було поділено на 6 округів (крайсів, циркулів), округи ділилися на 59 дистриктів, кожен з яких мав свій номер.

Галицький округ мав резиденцію керівника у Галичі. Складався з 13-ти дистриктів, центрами, крім Галича, яких були: Жидачів, Монастириська, Буданів, Долина, Тисмениця, Товмач, Снятин, Чортків, Надвірна, Уторопи, Делятин, Косів

Інші округи: Львівський, Белзький (резиденція — Замостя), Самбірський, Велицький, Пльзенський (резиденція — Ряшів).[1]

За іншими даними, 1774 року існували Белзький, Червоноруський, Краківський, Люблінський, Подільський та Сандомирський округи.

1777 року кількість дистриктів було зменшено до 19, а 1782 року було скасовано дворівневу систему поділу — встановлено поділ на 18 циркулів, який після приєднання Буковини, що склала 19-ий циркул, залишався практично без змін до 1860-х років.

Ілюстрації

Джерела та література

-wikiwand.com

-Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 217.