Відмінності між версіями «Циркул»
(→Сучасні словники) |
|||
(не показані 13 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
''Тлумачення слова у сучасних словниках'' | ''Тлумачення слова у сучасних словниках'' | ||
− | Циркул(також крайс, Галицький округ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Галичини та Володимирії з центром у Галичі. Один з 6-ти циркулів Королівства Галичини та Володимирії після реформи 1773 року. Існував у 1773–1782 роках. | + | '''Циркул'''(також крайс, Галицький округ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Галичини та Володимирії з центром у Галичі. Один з 6-ти циркулів Королівства Галичини та Володимирії після реформи 1773 року. Існував у 1773–1782 роках. |
+ | |||
+ | За адмiнiстративним подiлом, проведеним 1782 року, територiя Гуцульщини входила в Станiславський округ (циркул, дистрикт), яким заправляв начальник з чотирма комiсарами. Згiдно нового адмiнiстративного подiлу 1867 року попереднi 17 округiв i 176 повiтiв були лiквiдованi i замiсть них утворено 74 повiтових староств1. Внаслiдок адмiнiстративних змiн 1867 року населенi пункти Галицької Гуцульщини увiйшли в 5 новоутворених повiтiв Богородчанський, Коломийський, Косiвський, Надвiрнянський i Снятинський. | ||
+ | |||
+ | ==Словник синонімів== | ||
+ | |||
+ | '''ВО́ЛОСТЬ''', і, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. У Київській Русі — територія, підпорядкована єдиній владі (''князя, монастиря тощо''). Усю землю розбила [''княгиня Ольга''], уставила волості ''(Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54''); Важливим юридичним документом, що висвітлює майнові відносини у древній Русі, є жалувана грамота князя Мстислава Володимировича [''сина Мономаха''] новгородському Юр'єву монастирю на волость Буйце, писана у 1130 р. (''Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 492''). | ||
+ | |||
+ | 2. У дореволюційній Росії і в СРСР до 1929-1930 рр. — адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту. Тим часом на селі завелись нові порядки; вже завели волость (''Нечуй-Левицький, II, 1956, 259''); Збагнувши до найменшої краплини науку старого Омеляна, він.. став найкращим чинбарем на всю волость (''Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 116''); | ||
+ | // Населений пункт, у якому була волосна управа. До волості було добрих вісім верстов (''Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34''). | ||
+ | |||
+ | 3. Приміщення волосної управи. Становий з посередником вийшли з волості; стали на громаду гримати (''Панас Мирний, II, 1954, 198''); Біля волості нудилися приїжджі селяни, чекаючи на прийом до «начальства» (''Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 146''). | ||
+ | |||
+ | '''ОКРУГ''', у, чол. | ||
+ | Частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою. Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу (''Олесь Донченко, VI, 1957, 609''); | ||
+ | // Район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління. Для начальників політуправлінь округів і флотів, начальників політвідділів армій є обов'язковим п'ятирічний, а для начальників політвідділів з'єднань — трирічний партійний стаж (''Статут КПРС, 1971, 58''); — Хоч до Курська доберемося. Все-таки ближче до штабу округу буде (''Андрій Головко, II, 1957, 401''). | ||
+ | ▲ Виборчий округ — територіальна одиниця, створювана для проведення виборів до Рад депутатів трудящих або до народних, судів, Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих Української РСР провадяться по виборчих округах (''Конституція УРСР, 1940, 21''); Військовий округ — вища військова адміністративно-територіальна одиниця, завданням якої о підготовка країни до оборони. — Сиджу оце, телеграму складаю. — Куди? — Прямо в штаб військового округу, я Москву (''Андрій Головко, II, 1957, 459''); Національний округ — національно-адміністративна одиниця у складі краю або області, що відзначається особливим національним складом і побутом населення. | ||
+ | |||
+ | ==Коротка історія== | ||
+ | |||
+ | 3 травня 1773 року придворна канцелярія видала раднику Кочану інструкцію, якого відправили до Галичини здійснити адміністративну реорганізацію краю. В ній, зокрема, вказувалось, що кількість адмінодиниць — округів — має бути не більше семи. 23 липня 1773 губернатор Антон фон Перґен видав циркуляр керівникам новостворюваних адміністративно-територіяльних одиниць. | ||
+ | |||
+ | Наприкінці 1773 року територію Королівства Галичини та Володимирії було поділено на 6 округів (крайсів, циркулів), округи ділилися на 59 дистриктів, кожен з яких мав свій номер. | ||
+ | |||
+ | Галицький округ мав резиденцію керівника у Галичі. Складався з 13-ти дистриктів, центрами, крім Галича, яких були: Жидачів, Монастириська, Буданів, Долина, Тисмениця, Товмач, Снятин, Чортків, Надвірна, Уторопи, Делятин, Косів | ||
+ | |||
+ | Інші округи: Львівський, Белзький (резиденція — Замостя), Самбірський, Велицький, Пльзенський (резиденція — Ряшів).[1] | ||
+ | |||
+ | За іншими даними, 1774 року існували Белзький, Червоноруський, Краківський, Люблінський, Подільський та Сандомирський округи. | ||
+ | |||
+ | 1777 року кількість дистриктів було зменшено до 19, а 1782 року було скасовано дворівневу систему поділу — встановлено поділ на 18 циркулів, який після приєднання Буковини, що склала 19-ий циркул, залишався практично без змін до 1860-х років. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:циркул.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | -[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%87%D0%B0 wikiwand.com] | |
+ | |||
+ | -[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%86%D0%B8%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 217.] | ||
+ | |||
+ | |||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 10:54, 28 листопада 2018
Циркул, -ла, м. Округъ, волость. Галиц.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Циркул(також крайс, Галицький округ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Галичини та Володимирії з центром у Галичі. Один з 6-ти циркулів Королівства Галичини та Володимирії після реформи 1773 року. Існував у 1773–1782 роках.
За адмiнiстративним подiлом, проведеним 1782 року, територiя Гуцульщини входила в Станiславський округ (циркул, дистрикт), яким заправляв начальник з чотирма комiсарами. Згiдно нового адмiнiстративного подiлу 1867 року попереднi 17 округiв i 176 повiтiв були лiквiдованi i замiсть них утворено 74 повiтових староств1. Внаслiдок адмiнiстративних змiн 1867 року населенi пункти Галицької Гуцульщини увiйшли в 5 новоутворених повiтiв Богородчанський, Коломийський, Косiвський, Надвiрнянський i Снятинський.
Словник синонімів
ВО́ЛОСТЬ, і, жін.
1. У Київській Русі — територія, підпорядкована єдиній владі (князя, монастиря тощо). Усю землю розбила [княгиня Ольга], уставила волості (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54); Важливим юридичним документом, що висвітлює майнові відносини у древній Русі, є жалувана грамота князя Мстислава Володимировича [сина Мономаха] новгородському Юр'єву монастирю на волость Буйце, писана у 1130 р. (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 492).
2. У дореволюційній Росії і в СРСР до 1929-1930 рр. — адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту. Тим часом на селі завелись нові порядки; вже завели волость (Нечуй-Левицький, II, 1956, 259); Збагнувши до найменшої краплини науку старого Омеляна, він.. став найкращим чинбарем на всю волость (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 116); // Населений пункт, у якому була волосна управа. До волості було добрих вісім верстов (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34).
3. Приміщення волосної управи. Становий з посередником вийшли з волості; стали на громаду гримати (Панас Мирний, II, 1954, 198); Біля волості нудилися приїжджі селяни, чекаючи на прийом до «начальства» (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 146).
ОКРУГ, у, чол. Частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою. Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу (Олесь Донченко, VI, 1957, 609); // Район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління. Для начальників політуправлінь округів і флотів, начальників політвідділів армій є обов'язковим п'ятирічний, а для начальників політвідділів з'єднань — трирічний партійний стаж (Статут КПРС, 1971, 58); — Хоч до Курська доберемося. Все-таки ближче до штабу округу буде (Андрій Головко, II, 1957, 401). ▲ Виборчий округ — територіальна одиниця, створювана для проведення виборів до Рад депутатів трудящих або до народних, судів, Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих Української РСР провадяться по виборчих округах (Конституція УРСР, 1940, 21); Військовий округ — вища військова адміністративно-територіальна одиниця, завданням якої о підготовка країни до оборони. — Сиджу оце, телеграму складаю. — Куди? — Прямо в штаб військового округу, я Москву (Андрій Головко, II, 1957, 459); Національний округ — національно-адміністративна одиниця у складі краю або області, що відзначається особливим національним складом і побутом населення.
Коротка історія
3 травня 1773 року придворна канцелярія видала раднику Кочану інструкцію, якого відправили до Галичини здійснити адміністративну реорганізацію краю. В ній, зокрема, вказувалось, що кількість адмінодиниць — округів — має бути не більше семи. 23 липня 1773 губернатор Антон фон Перґен видав циркуляр керівникам новостворюваних адміністративно-територіяльних одиниць.
Наприкінці 1773 року територію Королівства Галичини та Володимирії було поділено на 6 округів (крайсів, циркулів), округи ділилися на 59 дистриктів, кожен з яких мав свій номер.
Галицький округ мав резиденцію керівника у Галичі. Складався з 13-ти дистриктів, центрами, крім Галича, яких були: Жидачів, Монастириська, Буданів, Долина, Тисмениця, Товмач, Снятин, Чортків, Надвірна, Уторопи, Делятин, Косів
Інші округи: Львівський, Белзький (резиденція — Замостя), Самбірський, Велицький, Пльзенський (резиденція — Ряшів).[1]
За іншими даними, 1774 року існували Белзький, Червоноруський, Краківський, Люблінський, Подільський та Сандомирський округи.
1777 року кількість дистриктів було зменшено до 19, а 1782 року було скасовано дворівневу систему поділу — встановлено поділ на 18 циркулів, який після приєднання Буковини, що склала 19-ий циркул, залишався практично без змін до 1860-х років.
Ілюстрації