Відмінності між версіями «Докора»
(→Зовнішні посилання) |
(→Джерела та література) |
||
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ''' | + | '''Доко́ра''', -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269. |
− | ''' | + | |
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | 1)ДОКО́РА, и, жін., рідко. Те саме, що докір. Сміх над його молитвами, над його сльозами, товариська зрада, докора — разом кинулись йому в голову (Панас Мирний, II, 1954, 203). | |
+ | |||
+ | 2)ДО́КІ́Р, кору, чол. Висловлене кому-небудь або передане в інший спосіб звинувачення в чомусь, незадоволення чимось і т. ін. Грицьків докір дуже вразив Чіпку (Панас Мирний, II, 1954, 172); В її очах і радість, і докір (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 362); Валя густо почервоніла і з невисловленим докором глянула на Цимбала (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 103). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Докір1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Докір2.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
<noinclude> | <noinclude> | ||
</noinclude> | </noinclude> | ||
+ | |||
+ | ==Див.також== | ||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | А. Єрмоленко. Деонтологічна і телеологічна етики // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. | |
− | + | ||
− | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 12:25, 26 жовтня 2018
Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
Зміст
Сучасні словники
1)ДОКО́РА, и, жін., рідко. Те саме, що докір. Сміх над його молитвами, над його сльозами, товариська зрада, докора — разом кинулись йому в голову (Панас Мирний, II, 1954, 203).
2)ДО́КІ́Р, кору, чол. Висловлене кому-небудь або передане в інший спосіб звинувачення в чомусь, незадоволення чимось і т. ін. Грицьків докір дуже вразив Чіпку (Панас Мирний, II, 1954, 172); В її очах і радість, і докір (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 362); Валя густо почервоніла і з невисловленим докором глянула на Цимбала (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 103).
Ілюстрації
Медіа
Див.також
Джерела та література
А. Єрмоленко. Деонтологічна і телеологічна етики // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с.