Відмінності між версіями «Хнюпитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Хнюпитися) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Хнюпитися''', -плюся, -пишся, | |
| − | гл. | + | гл. Опускать голову. Черк. у. |
[[Категорія:Хн]] | [[Категорія:Хн]] | ||
| + | ==Словник української мови: в 11 томах== | ||
| + | ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хнюпляться; недок., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. * Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Семен Журахович, Опов., 1956, 166). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Журитися, впадати в розпач. — Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 5). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 17: | Рядок 19: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|4l87b_q7Cgw}} | {{#ev:youtube|4l87b_q7Cgw}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ==Джерела і література== | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 12:31, 26 жовтня 2018
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову. Черк. у.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хнюпляться; недок., розм.
1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. * Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Семен Журахович, Опов., 1956, 166).
2. перен. Журитися, впадати в розпач. — Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 5).
Ілюстрації
|
|
|
|
