Відмінності між версіями «Людяка»
(→Медіа) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Людяка1.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Людяка1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Людяка2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|v0IvKW0-6jA}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8 Список словників української мови]=== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Етимологічний_словник_української_мови Етимологічний словник української мови]=== | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 13:21, 22 жовтня 2018
Людяка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина. (лат. homo; українське слово походить від прасл. *ljudъ < пра-і.е. *leudho-/leudhi-)[1] — діалектна назва живої, наділеної інтелектом істоти, суб'єкта суспільно-історичної діяльності і культури.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Відмінними рисами людини, які визначають її унікальність у Всесвіті, є її свідомість, здатність мислити і здатність до здійснення вільного вибору, приймати відповідальність за власні дії; наявність моральних суджень. Описуючи людину, відмічають її біологічну непристосованість, відсутність спеціалізації його органів для якого-небудь конкретного простого тваринного існування, здатність створювати знаряддя праці і користуватися ними та вогнем, дар мови, пластичність поведінки. Невідомо жодної іншої істоти, яка має вищі емоції, традиції, здатність мислити, стверджувати, заперечувати, рахувати, планувати, фантазувати, знає про свою смертність, кохає в справжньому сенсі цього слова, має почуття гумору, здійснює свої задуми, відтворює наявне і створює щось нове. Людина вивчає і змінює як навколишній світ, так і самого себе, розбудовує культуру і створює власну історію. Сутність людини, її походження і призначення, місце людини у природі є основними питаннями філософії, релігії, науки і мистецтва.
Розрізняють не менш чотирьох підходів до розгляду терміна «людина»:
людина розумна як біологічний вид; людина як щось, що виходить за рамки живого світу і в значній мірі протистоїть йому; людина як людство в цілому; людина як індивід, особистість.
Ілюстрації
|
|
