Відмінності між версіями «Ахи!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
[[Зображення:Ахи.jpg|x140px]] | [[Зображення:Ахи.jpg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:кашель.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Посилання== | ==Посилання== | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 122. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 122. | ||
[[Категорія:Ах]] | [[Категорія:Ах]] |
Поточна версія на 08:18, 22 жовтня 2018
Словник Грінченка
Ахи́! меж. = Кахи. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»! Грин. II. 276.
Сучасні словники
Те саме, що і кахи. КАХИ, КАХИ-КАХИ, виг.
1. Звук під час кашлю. — Ох! здорові! — сказала Оришка. — Уже мені оцей кашель клятий допік... кахи! кахи! ох! (Панас Мирний, I, 1954, 237).
2. розм. Уживається як присудок за знач. кахикати, кахикнути. [Недобитий (підспівує):] Ой ти старий, я молода, Тим між нами незлагода, Ой ти старий: кахи-кахи... Я молода: хи-хи, хи-хи!.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 31); Вчила нас доброї душі старенька вчителька, .. що весь час закутувалася в теплу хустку і все кахи! кахи! Усе кахикала... (Остап Вишня, II, 1956, 285).
Ілюстрації
Посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 122.