Відмінності між версіями «Толк»

Поточна версія на 22:54, 21 жовтня 2018

Словник Грінченка

Толк, -ку, м. = Товк. На лихо Бог дасть толк. Ном.

Сучасні словники

Толк

Толк, у, чол.

1. тільки одн., розм. Те саме, що розум, глузд.

Нема в тебе толку — хоч запали, так не трісне (Номис, 1864, № 6265);

[Недоросток:] Ну, скажи, чи єсть оце у тебе толк — лити холодну воду за шию? (Степан Васильченко, III, 1960, 94);

— Але не думай, Федоре, що як баби, то вже й без толку (Андрій Головко, II, 1957, 496).

Взяти в толк; Добрати толку — з'ясувати для себе, зрозуміти, усвідомити.

[Наталка:] Бог з вами, добродію! Що ви говорите! Я річі вашей [вашої] в толк собі не возьму [візьму] (Іван Котляревський, II, 1953, 7);

Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти закон божий (Леся Українка, V, 1956, 180);

Максим здогадався, що Орина таки закохалася в Романа. Про це він наодинці візьми та й ляпни братові, а той цитькнув на нього, витріщив очі і взявся за попругу. От і добери толку після цього, що таке любов?.. (Михайло Стельмах, I, 1962, 434);

Збивати (збити) з толку див. збивати; Знати (розуміти) толк у чому — бути знавцем чого-небудь, добре розумітися на чому-небудь.

Плачинда недолюблює Давида, одначе терпить його, бо парубок робить за двох і в усякій роботі знає толк (Михайло Стельмах, I, 1962, 100);

— Буду просити тебе, Платоне, коли що — порадь, підкажи, бо ти ж знаєш, толк в агрономії... (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 238);

З толком:

а) розсудливо, розумно.

Боєприпаси, доставлені Хомою для роти, були розподілені порівну між усіма мінометними підрозділами полку. Хома не жалкував. Хай усі користаються, аби з толком (Олесь Гончар, III, 1959, 362);

— Треба було не хвалитися, а діло робити, та з толком, з толком, а не язиком... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 303);

б) так, щоб можна було зрозуміти.

Заробітчани відразу, наче бджоли біля матки, з'юрмились навколо Білоуса, і той докладно, з толком розповів, що сьогодні з Білої Церкви на фаетоні приїхав якийсь пан. Зупинився він в світелці Лукаша Кондри і тишком-нишком записує людей в Америку на роботу (Михайло Стельмах, I, 1962, 194).

2. тільки одн., розм. Користь; добрий наслідок.

Бився коник з останніх сил.., вилізав із свого лахматого хомута, але толку було мало (Гнат Хоткевич, I, 1966, 129);

Марко підсувався до земляка, гомонів та гомонів, що аж язик ставав колесом, а толку з того мало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488);

[Аркадій:] Скільки я вас не крию, товаришу Бублик, і скільки ви не даєте обіцянок брати активну участь у громадському житті лікарні — і ніякого толку... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 120);

— А я вже, правду кажучи, й не думала, що з тієї хати якийсь толк буде (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 283).

Без толку:

а) даремно, марно, без потреби.

— Пощо [для чого], кажу, дівку держиш у себе? Аби про тебе не знати що казали? — А щоб їм язики повідсихали! — не витерпів лавушник [крамар]. — Та ти не лайся без толку, не лайся (Гнат Хоткевич, I, 1966, 124);

Звідсіль — резон: Недолюблять ікон, Але без толку темних не дражнити (Василь Еллан, I, 1958, 150);

б) безглуздо, безладно.

— Батько плете без толку, а вона слухає, якби що доброго (Леся Українка, III, 1952, 669);

— Щастя ми обіруч узяли. Треба не розвіяти його.., не стати рабом землі, отим жаднюгою, що в ґрунт без толку зажене і своє життя, і життя дітей своїх (Михайло Стельмах, II, 1962, 178);

Буде толк з кого — хтось стане добрим службовцем, працівником у якійсь галузі, займе належне місце в суспільстві. Я говорив так довго й щиро, що воєнком мені повірив, сказав, що буде з мене толк, і записав до себе в полк (Володимир Сосюра, I, 1957, 446);

[Оксана:] Як Павло? [Макар:] Злиться. Виходить, ще толк буде з нього (Олександр Корнійчук, II, 1955, 146);

— Хоч він і не відмінник, скажу я тобі, жінко, а толк з нього буде (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 17).

3. перев. одн., заст. Суть, смисл.

Друкарю! Не дрімай: де треба, точку став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав, Бо є й такі: не найде толку — буде тихо; Не найде ж точки — лихо! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 130);

— Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 149).

4. рідко. Напрям, спрямування.

«Зв'язок» фізіології з філософським ідеалізмом, переважно кантіанського толку, довгий час потім експлуатувався реакційною філософією (Ленін, 18, 1971, 298);

Прийшлось мені раз показати незалежність думки при меценатах та при батьках України — бідна вона з такими «батьками» правдянського толку (Леся Українка, V, 1956, 139).

5. розм. Лад, порядок де-небудь.

У нашому полку чортма толку (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 222);

У волосних інстанціях і такого толку не добереш. Батько метрики здав на сховище у волосну шафу. Кинулися віддавати в школу — годів нема. Почали шукати метрики — нема (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 12).

6. перев. мн., рідко. Пересуди, розмови.

Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка, V, 1956, 62).

Толк

Толк

взя́ти / бра́ти втямки́. Усвідомити, збагнути, зрозуміти що-небудь.

Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський);

Щось я втямки не візьму. Так чого ж, вибачай, чоловіче, ти йшов сюди? (С. Скляренко);

Не знав (дід Йосип) письма, а через те нічого не брав утямки у тих мудрих книжках, якими так любив хвастать Кривенко (Д. Бедзик).

взя́ти утя́мку.

— Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан утямку ніяк не візьме (Панас Мирний);

— Чи можете утямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М. Зеров).

взя́ти в толк.

(Наталка:) Бог з вами, добродію! .. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму... (І. Котляревський);

Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти Закон Божий (Леся Українка);

добра́ти (до) ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т. ін.) у чому і без додатка. Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок.

Певні були (селяни), що ті (коноводи) не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко);

Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко);

— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш);

Незрозуміло. А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко).

Іншими мовами

Англійською

sense

use

Див. також

Збити з толку чи з пантелику?

Лексеми толк, толковий в українській літературній мові ненормативні. Однак у побутовому мовленні можемо почути: “з нього буде толк”, “толком не знаю”, “робить (говорить) без толку”, “збити з толку”, “він такий безтолковий” тощо. Ці слова є нормативними в російській мові й утворюють чимало стійких сполучень, насамперед розмовного характеру, до яких у нашій існують природні відповідники: толк — пуття; из него толк выйдет — з нього будуть люди; не будет из него толку — не буде з нього пуття (нічого доброго); что из него толку? — яка з нього користь?; что толку? — яка рація? Який сенс?; с толком — з розсудом; не возьму в толк — не збагну, не второпаю; сбиваться с толку — збитися з пантелику, спантеличитися; пошли толки о ком — узяли на язик кого. Ще раз нагадуємо в “Уроках...”: деформації на рівні словосполучень, стійких висловлювань (фразеологізмів) дуже небезпечні для мови, бо розбалансовують її граматичну систему, яка найбільше відбиває особливості національного мовлення.

Зовнішні посилання

Словник української мови

Словопедія

Уроки української мови

https://uk.glosbe.com