Відмінності між версіями «Псувати»

Поточна версія на 20:47, 23 жовтня 2018

Псувати, псую́, -єш, гл. 1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12. 2) Бранить, поносить. Угор.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

♦ ПСУВАТИ

1. Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін. (іноді навмисне); пошкоджувати. — Відчини-бо, Меласю, — скрикнув знов Михайло, — нехай я дверей не псую! І знов потрушує дверима (Марко Вовчок, I, 1955, 342); — Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо (Андрій Головко, II, 1957, 286); Ненавиділи [раби] працю, недбало поводились із знаряддями праці і часто навмисне їх псували (Історія середніх віків, 1955, 10);

2. Витрачати даремно, марно; переводити. Пронюхала Мишва, що вже нема Котів, Та швидше до мішків — І почала хазяйнувати, — Не стільки їсти, як псувати (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 51);

3. Різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого-небудь. Старий віл борозни не псує (Номис, 1864, № 8919); — Спитай ввесь світ, Яка Зозуленька? Всі скажуть: птиця славна, Живе собі, як панна, Гуляє у садку, нічого не псує (Євген Гребінка, I, 1957, 46); [Водяник:] Навесні він [Той, що греблі рве] нуртує, грає, рве, зриває з озера вінок розкішний,.. псує мої рівненькі береги (Леся Українка, III, 1952, 190); — Громадянко! Навіщо ви дозволяєте дитині псувати зелень? (Остап Вишня, I, 1956, 398);

4. Своєю дією чи впливом пошкоджувати або порушувати що-небудь (про неживі предмети, явища природи). На пісках же сльота не псує так доріг. Хіба що місцями змиває пісок та лишає водяні калабані (Лесь Мартович, Тв., 1954, 436); Хлор вбиває не лише людей та тварин, а також нищить рослинність, псує металеві речі (Микола Трублаїні, I, 1955, 59);

5. Завдавати шкоди здоров'ю, нервовій системі, пошкоджувати зір, зуби і т. ін. Хоч літературна робота.. і псує нерви, та не настільки, як шарваркове життя в великому місті (Леся Українка, V, 1956, 228); Не зважайте тільки на всякі свинства.., не псуйте собі здоров'я (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 444); — Бандо! Тобі видно? — підводить від столу голову Тамара. — Видно. Але очі псувати не будемо (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 115).

♦ КРОВ ПСУВАТИ

1. Робити неприємним, поганим (настрій, характер, людські взаємини і т. ін.). [Круста:] Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка, II, 1951, 398); Пристав поздоровкався зі всіма Плачиндами й звернувся до Якова: — Як би мені не хотілося псувати вам настрій, але, виконуючи службовий обов'язок, я мушу зробити у вас обшук (Михайло Стельмах, I, 1962, 596); — Про завтрашнє поговоримо завтра. А зараз нема причин псувати наші добросусідські взаємини... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 121);

2. Заважати, перешкоджати кому-небудь або самому собі у чомусь. Захотілось [Трьомсину] в чеснім полі Пошукати щастя-долі, Злому Змієві не дати Діла правого псувати (Іван Манжура, Тв., 1955, 174); Почала [Палажка] вмовляти чоловіка, щоб він плюнув на п'яні голови та й не псував собі марне життя щасливого (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 154); — Ви направду не розумієте, що сестра ваша забирає вас усіх тільки тому, щоб разом з вами забрати все, що є в хаті? А по-друге, вона не хоче псувати собі репутацію (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 525);

♦ ПСУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ

1. Порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Словник синонімів

ПСУВАТИ - псува́ти, пошко́джувати, ушко́джувати, ні́вечити, лама́ти, ломи́ти, спотво́рювати, перево́дити, калі́чити, збавля́ти.

- Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо (А. Головко); - Посадив [льотчик] літака, навіть не пошкодив (О. Гончар); Підкидали [конкуренти] огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (І. Франко); - Так давайте ж, хлопці, хоч слід по собі зоставимо. - І давай ходити по кімнатах та бити, нівечити, що під руку попадало (Г. Хоткевич); - А навіщо вам вибої? - А щоб колеса ламати! (Остап Вишня); Мені спотворила життя Злочинна чарівниця (М. Вороний); - Як будемо так господарювати, усі ставки переведемо (М. Стельмах); [Орест:] Подумай, чи варто ж калічити своє життя через якусь.. нервову хворобу... (Леся Українка); - Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? (Панас Мирний); - Якісна сировина тим, хто її найкраще використає, хто не спартачить, а зробить справжню річ, не брак... (В. Козаченко).

Українсько-російський словник

ПСУВАТИ - испортить, повредить, повреждать, портить.

Ілюстрації

Інтернет джерела

http://sum.in.ua/s/psuvaty

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D1%96%D0%BF%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

https://ru.glosbe.com/uk/ru/%D0%BF%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8