Відмінності між версіями «Воздушок»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→[http://sum.in.ua/s/povitrja ]) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Українська назва повітря за походженням пов'язана з вітер: схожі слова існують і в інших слов'янських мовах (біл. паветра, пол. powietrze). У більшості слов'янських мов слова зі значенням «повітря» пов'язані з прасл. *duxъ, «дух» (рос. і мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) і походять від стцерк.-слов. въздухъ (також має значення «великий покрив на потир і дискос»), утвореного від духъ за допомогою приставки въз-[2]. Із слов'янських це слово було запозичене і в румунську (văzduh), де співіснує з aer. Активно вживалось слово воздух і в староукраїнській мові, трапляється воно й у І. П. Котляревського в «Енеїді»[3], наводиться паралельно з повітря і в Словарі української мови Б. Грінченка | |
| + | |||
| + | ПОВІ́ТРЯ, я, сер. | ||
| + | |||
| + | 1. Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя | ||
| + | |||
| + | 2. Вільний простір навколо землі. | ||
| + | |||
| + | 3. Вітер, вихор. | ||
| + | |||
| + | Академічний словник української мови | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 10: | Рядок 21: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:566806.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:566806.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:761452-b5ca32b8afd7f8e3d2cdd3dc45993567.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:761452-b5ca32b8afd7f8e3d2cdd3dc45993567.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yaka-vaga-u-povitrya.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F Повітря ]=== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/povitrja Повітря. Словник української мови]=== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | (Стаття 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21 червня 2001 року) | ||
| + | Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с. | ||
| + | Наприклад, у п'ятій частині: «І воздух грімом наповняєть; На всіх напав великий страх!» | ||
| + | Воздух // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. | ||
| + | Лариса Соколовська (09 листопада 2011). «Врем'я», «воздух», «жолудок» — чи говорила моя бабуся росіянізмами?. old.kray.ck.ua. Черкаський край. Процитовано 7 липня 2018. | ||
| + | Гомопауза // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X. | ||
| + | Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 14:36, 21 жовтня 2018
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Зміст
Сучасні словники
Українська назва повітря за походженням пов'язана з вітер: схожі слова існують і в інших слов'янських мовах (біл. паветра, пол. powietrze). У більшості слов'янських мов слова зі значенням «повітря» пов'язані з прасл. *duxъ, «дух» (рос. і мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) і походять від стцерк.-слов. въздухъ (також має значення «великий покрив на потир і дискос»), утвореного від духъ за допомогою приставки въз-[2]. Із слов'янських це слово було запозичене і в румунську (văzduh), де співіснує з aer. Активно вживалось слово воздух і в староукраїнській мові, трапляється воно й у І. П. Котляревського в «Енеїді»[3], наводиться паралельно з повітря і в Словарі української мови Б. Грінченка
ПОВІ́ТРЯ, я, сер.
1. Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя
2. Вільний простір навколо землі.
3. Вітер, вихор.
Академічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Повітря
Повітря. Словник української мови
Джерела та література
(Стаття 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21 червня 2001 року) Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с. Наприклад, у п'ятій частині: «І воздух грімом наповняєть; На всіх напав великий страх!» Воздух // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. Лариса Соколовська (09 листопада 2011). «Врем'я», «воздух», «жолудок» — чи говорила моя бабуся росіянізмами?. old.kray.ck.ua. Черкаський край. Процитовано 7 липня 2018. Гомопауза // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
