Відмінності між версіями «Угода»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Б.Д.Грінченка==
 
'''Уго́да, -ди, '''''ж. ''1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. '''На вго́ду'''. Въ угоду. ''Придивлялась, наче б то зроду того не бачила йому на вгоду. ''МВ. 11 26.  
 
'''Уго́да, -ди, '''''ж. ''1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. '''На вго́ду'''. Въ угоду. ''Придивлялась, наче б то зроду того не бачила йому на вгоду. ''МВ. 11 26.  
 
[[Категорія:Уг]]
 
[[Категорія:Уг]]
  
  
 +
==Тлумачення слова у сучасних словниках==
  
 +
УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж.
  
 +
1. Взаємна домовленість про що-небудь. — Годі співати, співак. — А от не покину, — розсердився Терентій. — Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (Довж., І, 1958, 413); Марії він ні в чому не перечив, по добрій вгоді вони розділилися господарством (Чорн., Пісні.., 1958, 35).
  
 +
Пристава́ти на уго́ду див. пристава́ти.
  
 +
2. Договір, за яким встановлюються взаємні зобов’язання щодо чого-небудь. [Хмельницький:] Хан і мурзи гомоніли довго. І змушені були скласти угоду з нами (Корн., І, 1955, 228); Радянська Україна на виконання економічних угод між Радянським Союзом і зарубіжними країнами поставляє велику кількість і різноманітну номенклатуру виробів на експорт (Ком. Укр., 9, 1967, 18); // Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди. Марксист, який.. забуває свої обов’язки тепер, коли селянство іде на угоду з буржуазією, перетворився б у дрібного буржуа (Ленін, 31, 1973, 132); Петрушевичу легше було приймати з рук Денікіна галицьке губернаторство у складі «єдиної, неділимої», ніж пристати на угоду з Пілсудським (Стельмах, II, 1962, 48).
  
 +
∆ Джентльме́нська уго́да див. джентльме́нський.
  
 +
◊ Уго́да з со́вістю — вчинок, який суперечить власним переконанням. — Ех, тату, тату, — з жалем зітхнув Олексій, — вчините погане, а я повинен йти на угоду з совістю (Логв., Літа.., 1960, 26).
  
 
+
3. заст. Згода. Пильно батько їй у вічі поглянув. — А що се хвалиш, — змовив, — неначе б зятя? — Як воля божа та твоя вгода, мій голубе! — одкаже йому тихо [мати] (Вовчок, І, 1955, 201); // Догода. — Говори! Хіба я тобі віри пійму, що ти з своєї охоти усе на вгоду їй робиш? (Вовчок, І, 1955, 187); Зять мусив змовчувать: робив усяку угоду Джері, бо він був у приймах і постерігав, що Джеря п’є з горя (Н.-Лев., II, 1956, 258).
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
==Сучасні словники==
+
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Угода.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Угода2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Угода3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
 
|}
 
|}
  
==Медіа==
 
 
==Див. також==
 
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 377.
 +
 +
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
 +
http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
 +
 +
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 03:20, 21 жовтня 2018

Словник Б.Д.Грінченка

Уго́да, -ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. На вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила йому на вгоду. МВ. 11 26.


Тлумачення слова у сучасних словниках

УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж.

1. Взаємна домовленість про що-небудь. — Годі співати, співак. — А от не покину, — розсердився Терентій. — Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (Довж., І, 1958, 413); Марії він ні в чому не перечив, по добрій вгоді вони розділилися господарством (Чорн., Пісні.., 1958, 35).

Пристава́ти на уго́ду див. пристава́ти.

2. Договір, за яким встановлюються взаємні зобов’язання щодо чого-небудь. [Хмельницький:] Хан і мурзи гомоніли довго. І змушені були скласти угоду з нами (Корн., І, 1955, 228); Радянська Україна на виконання економічних угод між Радянським Союзом і зарубіжними країнами поставляє велику кількість і різноманітну номенклатуру виробів на експорт (Ком. Укр., 9, 1967, 18); // Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди. Марксист, який.. забуває свої обов’язки тепер, коли селянство іде на угоду з буржуазією, перетворився б у дрібного буржуа (Ленін, 31, 1973, 132); Петрушевичу легше було приймати з рук Денікіна галицьке губернаторство у складі «єдиної, неділимої», ніж пристати на угоду з Пілсудським (Стельмах, II, 1962, 48).

∆ Джентльме́нська уго́да див. джентльме́нський.

◊ Уго́да з со́вістю — вчинок, який суперечить власним переконанням. — Ех, тату, тату, — з жалем зітхнув Олексій, — вчините погане, а я повинен йти на угоду з совістю (Логв., Літа.., 1960, 26).

3. заст. Згода. Пильно батько їй у вічі поглянув. — А що се хвалиш, — змовив, — неначе б зятя? — Як воля божа та твоя вгода, мій голубе! — одкаже йому тихо [мати] (Вовчок, І, 1955, 201); // Догода. — Говори! Хіба я тобі віри пійму, що ти з своєї охоти усе на вгоду їй робиш? (Вовчок, І, 1955, 187); Зять мусив змовчувать: робив усяку угоду Джері, бо він був у приймах і постерігав, що Джеря п’є з горя (Н.-Лев., II, 1956, 258).

Ілюстрації

Угода.jpg Угода2.jpg Угода3.jpg


Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 377.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Зовнішні посилання

http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy