Відмінності між версіями «Усохнути»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Значение слова усыхать | |
| + | Ударение: усыха́ть | ||
| + | несов. неперех. | ||
| + | |||
| + | Уменьшаться в весе, в объеме, теряя влагу, высыхая. | ||
| + | Становиться маловодным (о водоеме). | ||
| + | перен. разг. Сильно худеть. | ||
| + | |||
| + | '''''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''''' | ||
| + | |||
| + | ''УСИХАТИ (ВСИХАТИ)'', аю, аєш, недок., ''УСОХНУТИ (ВСОХНУТИ)'' і ''УСОХТИ (ВСОХТИ)'', хну, хнеш і діал. ''УСХНУТИ (ВСХНУТИ)'', ну, неш, док. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини). А коли ще й хвостик почав усихати, то вже вірна ознака, що кавун готовий (Олесь Донченко, V, 1957, 143); | ||
| + | '''//''' Сохнучи, гинути від несприятливих умов, пошкоджень і т. ін. Не прийнялись три ясени, Тополя всихала (Тарас Шевченко, I, 1951, 388); Дерево, об'їдене шовкопрядом, всихає або ослаблюється настільки, що на ньому оселюються стовбурні шкідники (Колгоспник України, 5, 1962, 40); Тиміш не довго маявся по світу: нудьга його з'їла. Хата розвалилась, двір заріс бур'яном, і садок усох, і глибока криниця засипалась (Марко Вовчок, I, 1955, 56); Настала весна, зацвіли сади, А в діда Данила всі дерева всохли (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 132). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' Ставати маловодним або зовсім позбавлятися води (про річку, ставок і т. ін.). Не всихав річка, де трава в долині (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 81); | ||
| + | '''//''' перен. Вичерпуватися повністю, кінчатися. Далі течії членового красномовства всохли, а він став, не знаючи, що казати (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 16). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' Зменшуватися в розмірі, об'ємі, у вазі. — Не бійся, встане Теодосій, от тільки права рука усохне (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592); — Людина, — думав Павлина, — теж заки умре, то насамперед зморщується, наче жили всихають в ній та стягують тіло (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 336). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Усохло1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Усохлий.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Усохло2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Усохло4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | Том 10, сторінка 487, права колонка | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/p/10/487/2 | ||
Поточна версія на 22:35, 27 листопада 2018
Усо́х(ну)ти. См. Усихати.
Сучасні словники
Значение слова усыхать Ударение: усыха́ть несов. неперех.
Уменьшаться в весе, в объеме, теряя влагу, высыхая. Становиться маловодным (о водоеме). перен. разг. Сильно худеть.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УСИХАТИ (ВСИХАТИ), аю, аєш, недок., УСОХНУТИ (ВСОХНУТИ) і УСОХТИ (ВСОХТИ), хну, хнеш і діал. УСХНУТИ (ВСХНУТИ), ну, неш, док.
1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини). А коли ще й хвостик почав усихати, то вже вірна ознака, що кавун готовий (Олесь Донченко, V, 1957, 143); // Сохнучи, гинути від несприятливих умов, пошкоджень і т. ін. Не прийнялись три ясени, Тополя всихала (Тарас Шевченко, I, 1951, 388); Дерево, об'їдене шовкопрядом, всихає або ослаблюється настільки, що на ньому оселюються стовбурні шкідники (Колгоспник України, 5, 1962, 40); Тиміш не довго маявся по світу: нудьга його з'їла. Хата розвалилась, двір заріс бур'яном, і садок усох, і глибока криниця засипалась (Марко Вовчок, I, 1955, 56); Настала весна, зацвіли сади, А в діда Данила всі дерева всохли (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 132).
2. Ставати маловодним або зовсім позбавлятися води (про річку, ставок і т. ін.). Не всихав річка, де трава в долині (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 81); // перен. Вичерпуватися повністю, кінчатися. Далі течії членового красномовства всохли, а він став, не знаючи, що казати (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 16).
3. Зменшуватися в розмірі, об'ємі, у вазі. — Не бійся, встане Теодосій, от тільки права рука усохне (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592); — Людина, — думав Павлина, — теж заки умре, то насамперед зморщується, наче жили всихають в ній та стягують тіло (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 336).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Том 10, сторінка 487, права колонка
