Відмінності між версіями «Жигало»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Жигало, -ла, '''''с. ''Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. ''А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. ''Чуб. II. 666. Ум. '''Жигальце.''' | '''Жигало, -ла, '''''с. ''Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. ''А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. ''Чуб. II. 666. Ум. '''Жигальце.''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===Словник української мови=== | ||
| + | '''Жигало''''' - залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві, для випікання чого-небудь. Петро не поступився місцем і не підніс йому розпеченого жигало до цигарки (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 126); * У порівн. Байдужий тон наймита діяв на Панковича, як розпечене жигало (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 158). | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | '''Англійська''''' - gener. | ||
| + | '''Російська''''' - пирограф. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dzygalo071118.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jugalo131118.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dgigalo151118.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|nf7YdpyUPR0}} | ||
| + | |||
| + | ==Це цікаво!== | ||
| + | Пірографія( випалювання по дереву) — одне з найпопулярніших народних ремесел, глибоко пов'язане з традиціями народної творчості. Зародилося мистецтво декоративного випалювання разом з іншими видами декоративної обробки деревини: різьбленням, гострінням, живописом по дереву. | ||
| + | |||
| + | У другій половині XX століття, завдяки винаходу електричного пірографа(жигала) — приладу для випалювання (гарячого гравіювання) — пірографія отримала розвиток як самостійна техніка не тільки в декоративно-прикладному мистецтві, але і в художній графіці. В той же час, пірографія по дереву є одним з найбільш популярних (поряд із вишиванням і ліпленням) видів дитячої та самодіяльної творчості в багатьох країнах світу. | ||
| + | |||
| + | У радянські часи випалювання по дереву було самим «модним» хобі радянських піонерів. Хлопчаки, а часто й дівчатка, старанно випалювали на дерев'яних дощечках привітання з 8 березня мамам і бабусям, «листівки» до дня народження. | ||
| + | |||
| + | У наші дні випалювання використовується і як самостійний прийом декорування дерев'яних виробів, і в поєднанні з іншими декоративними прийомами. Випалюванням можна отримувати дуже красиві декоративні ефекти і оформляти таким чином меблі, всілякі шкатулки, тарілки, обробні дошки, хлібниці і т. д. Крім того, за допомогою випалювання можна зробити чудові сувеніри, які стануть родзинкою дизайну інтер'єру в етностилі. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/zhyghalo | ||
| + | |||
[[Категорія:Жи]] | [[Категорія:Жи]] | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | |
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 00:42, 16 листопада 2018
Зміст
Словник Грінченка
Жигало, -ла, с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Чуб. II. 666. Ум. Жигальце.
Сучасні словники
Словник української мови
Жигало - залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві, для випікання чого-небудь. Петро не поступився місцем і не підніс йому розпеченого жигало до цигарки (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 126); * У порівн. Байдужий тон наймита діяв на Панковича, як розпечене жигало (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 158).
Іншими мовами
Англійська - gener. Російська - пирограф.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Це цікаво!
Пірографія( випалювання по дереву) — одне з найпопулярніших народних ремесел, глибоко пов'язане з традиціями народної творчості. Зародилося мистецтво декоративного випалювання разом з іншими видами декоративної обробки деревини: різьбленням, гострінням, живописом по дереву.
У другій половині XX століття, завдяки винаходу електричного пірографа(жигала) — приладу для випалювання (гарячого гравіювання) — пірографія отримала розвиток як самостійна техніка не тільки в декоративно-прикладному мистецтві, але і в художній графіці. В той же час, пірографія по дереву є одним з найбільш популярних (поряд із вишиванням і ліпленням) видів дитячої та самодіяльної творчості в багатьох країнах світу.
У радянські часи випалювання по дереву було самим «модним» хобі радянських піонерів. Хлопчаки, а часто й дівчатка, старанно випалювали на дерев'яних дощечках привітання з 8 березня мамам і бабусям, «листівки» до дня народження.
У наші дні випалювання використовується і як самостійний прийом декорування дерев'яних виробів, і в поєднанні з іншими декоративними прийомами. Випалюванням можна отримувати дуже красиві декоративні ефекти і оформляти таким чином меблі, всілякі шкатулки, тарілки, обробні дошки, хлібниці і т. д. Крім того, за допомогою випалювання можна зробити чудові сувеніри, які стануть родзинкою дизайну інтер'єру в етностилі.
