Відмінності між версіями «Пам’ятник Паніковському (Фото)»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 18 проміжних версій 4 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
  
[[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]]
+
[[Файл:Panikov02.11.18-10.58.jpg|ліворуч]]
[[Файл:11.jpg|міні]]
+
[[Файл:Panikov02.11.18-10.59.jpg|ліворуч]]
 +
[[Файл:Panikov02.11.18-11.00.jpg|ліворуч]]
 
==Опис==
 
==Опис==
Пам'ятник Михайлу Самуелевичу Паніковському в Києві є своєрідною подякою шанувальників таланту легендарних письменників Ільфа та Петрова за їх неймовірно сатиричні й в той же час правдиві історії. Пам'ятник Паніковському - одному з героїв роману "Золоте теля" стоїть в центрі Києва, неподалік від того місця, де підприємливий сліпий обманював чесних громадян. Очевидці стверджують, що бронзова статуя Паніковського має портретну схожість з виконавцем головної ролі Зіновієм Гердтом, чия доля багато в чому пов'язана з Києвом.
+
Пам'ятник Михайлу Самуїловичу Паніковському
  
Історія пам'ятника Паніковському почалася з того, що в 1992 році в Києві з'явилася невелика меморіальна дошка, яка інформувала перехожих, що на цьому місці колись промишляв персонаж твору "Золоте теля". Студент КПІ Олег Когут у співавторстві з художником Євгеном Тюріним виготовили меморіальну дошку Паніковського й поставили її на розі Хрещатика та Прорізної. Письменник-гуморист Аркадій Гарцман в ролі "великого сліпого" урочисто переводив громадян через Хрещатик. Через шість років потому в 1998 році тут з'явився пам'ятник, проект якого було розроблено скульпторами В.І. Щур та В.І. Сивко. Замовником пам'ятника виступив Київський банк.
+
Дата відкриття – 31 травня 1998 року
  
Заввишки скульптура сягає близько 194 см. Образ сліпого відображено дуже точно: в руках тростина, на голові капелюх, очі заховані за темними окулярами, ложка на ланцюжку в кишені, а ліва рука знаходиться в кишені того, кого він переводить через вулицю. Карман стирчить - там вже, напевно, лежить черговий трофей. Здається, якщо підійти до Паніковського ближче, його рука виявиться у вас у кишені. Ліва нога сліпого норовить наступити на монету, загублену якоюсь роззявою. Якщо підставити дзеркальце й подивитися на підошву цього черевика, можна побачити фігуру з трьох пальців - дулю. Деякі стверджують, що така задумка авторів пам'ятника буде провокувати перехожих нахилятися й таким чином мимоволі схиляти коліно перед Паніковським.
+
Щур Володимир (скульптор), Сівко Віталій (скульптор), Скульський Володимир (архітектор)
  
Відкриття пам'ятника Паніковському в Києві, яке відбулася 31 травня 1998 року, виявилося жартівливо урочистим. Ілля Ноябрьов в образі Остапа Бендера продавав жилетки-тростинки - "секонд-хенд" й покладав до пам’ятника Паніковському тарілочку з блакитною облямівочкою. Євген Паперний озвучував телеграму Шури Балаганова - онука з колонії: "Гирю пилю щорічно, 31 травня. Висилаю дві. Пиляйте, як я, пиляйте зі мною, пиляйте краще за мене". Згідно жартівливого наказу МВС - за заслуги "сина" підвищити лейтенанта Шмідта в званні, а Паніковському видати паспорт з адресою: Київ, Прорізна, 6.
+
Адреса: вулиця Прорізна, 6 (від станції метро Хрещатик - 280 м)
  
Пам'ятник Паніковському користується популярністю серед туристів та мешканців столиці, про що свідчать букетики польових квітів та пакети кефіру, залишені біля його підніжжя. У киян навіть з'явилася прикмета, якщо доторкнутися до лівого черевика Паніковського, то всі фінансові справи та проблеми будуть незабаром успішно вирішені. За іншою версією, для фінансового благополуччя потрібно покласти монетку до основи пам'ятника, або просто упустити. Жодна екскурсія Києвом не обходиться без візиту до пам'ятника Паніковському, кожен турист бажає мати в своєму альбомі фотографію напам'ять поруч із видатним сліпим.
 
 
Цікаво, що декілька разів знаменитий кишеньковий злодій Паніковський ставав жертвою "побратимів по ремеслу": у скульптури зникала бронзова тростина. Крім того, напередодні Нового року невідомі суттєво пошкодили пам'ятник, тому довелось його ремонтувати
 
 
==Вид ресурсу==
 
==Вид ресурсу==
пам’ятка монументального мистецтва. Дата відкриття – 31 травня 1998 року
+
Фото/2017
 +
[[Категорія:Фото/2017]]
 
==Автор(и)==
 
==Автор(и)==
Володимир Щур, Віталій Сівко
+
[[Категорія:Щур Володимир Іванович (скульптор)]]
 +
[[Категорія:Сівко Віталій (скульптор)]]
 +
[[Категорія:Скульський Володимир (архітектор)]]
 
==Етнографія==
 
==Етнографія==
 
==Краєзнавчі об’єкти==
 
==Краєзнавчі об’єкти==
 +
Пам'ятник Паніковському
 +
[[Категорія:Пам'ятник Паніковському]]
 
==Установи, заклади, організації та підприємства (про них)==
 
==Установи, заклади, організації та підприємства (про них)==
 
==Персоналії==
 
==Персоналії==
 +
Паніковський Михайло Самуїлович
 +
[[Категорія:Паніковський Михайло Самуїлович]]
 
==Хронологічні рубрики==
 
==Хронологічні рубрики==
 +
Київ: відомий та невідомий/2017
 +
[[Категорія:Київ: відомий та невідомий/2017]]
 
==Систематичні рубрики==
 
==Систематичні рубрики==
 +
Пластичні мистецтва
 +
[[Категорія:Пластичні мистецтва]]
 +
 +
Туристичні місця
 +
[[Категорія:Туристичні місця]]
 +
 
==Відомості про ресурс==
 
==Відомості про ресурс==
 
==Підготував(ла)==
 
==Підготував(ла)==
 
[[Сябрук Валерія Олександрівна]] (Київський університет імені Бориса Грінченка)
 
[[Сябрук Валерія Олександрівна]] (Київський університет імені Бориса Грінченка)

Поточна версія на 03:58, 19 грудня 2018

Panikov02.11.18-10.58.jpg
Panikov02.11.18-10.59.jpg
Panikov02.11.18-11.00.jpg

Опис

Пам'ятник Михайлу Самуїловичу Паніковському

Дата відкриття – 31 травня 1998 року

Щур Володимир (скульптор), Сівко Віталій (скульптор), Скульський Володимир (архітектор)

Адреса: вулиця Прорізна, 6 (від станції метро Хрещатик - 280 м)

Вид ресурсу

Фото/2017

Автор(и)

Етнографія

Краєзнавчі об’єкти

Пам'ятник Паніковському

Установи, заклади, організації та підприємства (про них)

Персоналії

Паніковський Михайло Самуїлович

Хронологічні рубрики

Київ: відомий та невідомий/2017

Систематичні рубрики

Пластичні мистецтва

Туристичні місця

Відомості про ресурс

Підготував(ла)

Сябрук Валерія Олександрівна (Київський університет імені Бориса Грінченка)