Відмінності між версіями «Боровиця»
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Файл:боро.jpg|<big>Боровиця - народна назва чорниці</big> | Файл:боро.jpg|<big>Боровиця - народна назва чорниці</big> | ||
</gallery> | </gallery> | ||
| + | ==Фармацевтика== | ||
| + | ЧОРНИЦЯ ЗВИЧАЙНА — Vaccinium myrtillus L. (лат. baccinium — ягідний кущ + myrtus — мирт, миртовий кущ, за схожістю листків) — з родини вересових (Ericaceae); рос. назва: черника обыкновенная; нар. назви: чорниця, яфіра, боровиця. Широко розповсюджена в Євразії та Північній Америці у лісовій і тундровій зонах, а також на високогір’ї, утворює особливі типи лісу — чорничники. Напівчагарник завв. 15–40 см, рідше — 60 см, з повзучим кореневищем. Стебло дерев’янисте, прямостояче, галузисте, при основі майже циліндричне, буре; гілки більш-менш відхилені, гострогранні, зелені. Листки чергові, короткочерешкові, яйцеподібні, еліптичні або яйцеподібно-еліптичні, із загостреною верхівкою та дрібнопильчастим краєм, 1,5–3 см завд., 0,7–1,5 см завш., з обох боків світло-зелені, зісподу — з сітчастими жилками, на зиму опадають. Квітки двостатеві, правильні, дрібні на пониклих квітконіжках, розташовані на молодих пагонах поодиноко в пазухах нижніх листків. Чашечка з невеликим цілокраїм відгоном. Віночок кулястоглечикоподібний, з 5- або 4-зубчастим відгорнутим назовні краєм, зеленкувато-білий або зеленкувато-рожевий. Плід — соковита куляста ягода близько 10 мм у діаметрі, чорного кольору, з сизуватим нальотом, з плескатою верхівкою та невеликою кільцевою облямівкою залишка чашечки, у центрі із залишком стовпчика або невеликим заглибленням після його відпадання. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у липні–серпні. В Україні росте у Карпатах, на Поліссі, на заході лісостепу, зрідка — у східній частині лівобережного лісостепу, переважно у хвойних та змішаних, рідше листяних лісах, у Карпатах, крім того, на полонинах. Утворює зарості, іноді з брусницею. Рослина офіцинальна, сировиною є плоди — Fructus Myrtilli та пагони — Cormus Myrtilli. Заготовляють достиглі плоди без плодоніжок; зриваючи їх руками або спеціальними совками, очищують від домішок, підв’ялюють, потім сушать при температурі 50–60 °С. Пагони заготовляють з початку цвітіння до закінчення плодоношення, зрізаючи облистяні нездерев’янілі частини з квітками і плодами до 15 см завд., що негативно впливає на врожай ягід. Сушать у сушарках при температурі 50–60 °С. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 11: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:боро1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:боро1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:боро2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:боро2.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Igor-Melika-istivni-plody-i-yahody-ukrainskih-karpat-Vaccinium-myrtillus.JPG|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|uTU9jdigfpE}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | <big>http://fitodom.com/uk/herbs/show/name/chornitsia-zvichayna-iagoda/latin/vaccinium-myrtillus/price/100/pkg/100/id/59</big> | ||
| + | <br /> | ||
| − | + | <big>http://igormelika.com.ua/moi-karpati/ukrainski-karpati/jstivni-plodi-i-yagodi-ukrajinskix-karpat</big> | |
| − | + | {{#ev:youtube|kV-Gz_8K1yk}} | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 07:05, 19 жовтня 2018
Боровиця, -ці, ж. 1) Черника, vaccinium myrtillus. 2) = Боровина. Чуб. IV. 389.
Боровиця - народна назва чорниці
Фармацевтика
ЧОРНИЦЯ ЗВИЧАЙНА — Vaccinium myrtillus L. (лат. baccinium — ягідний кущ + myrtus — мирт, миртовий кущ, за схожістю листків) — з родини вересових (Ericaceae); рос. назва: черника обыкновенная; нар. назви: чорниця, яфіра, боровиця. Широко розповсюджена в Євразії та Північній Америці у лісовій і тундровій зонах, а також на високогір’ї, утворює особливі типи лісу — чорничники. Напівчагарник завв. 15–40 см, рідше — 60 см, з повзучим кореневищем. Стебло дерев’янисте, прямостояче, галузисте, при основі майже циліндричне, буре; гілки більш-менш відхилені, гострогранні, зелені. Листки чергові, короткочерешкові, яйцеподібні, еліптичні або яйцеподібно-еліптичні, із загостреною верхівкою та дрібнопильчастим краєм, 1,5–3 см завд., 0,7–1,5 см завш., з обох боків світло-зелені, зісподу — з сітчастими жилками, на зиму опадають. Квітки двостатеві, правильні, дрібні на пониклих квітконіжках, розташовані на молодих пагонах поодиноко в пазухах нижніх листків. Чашечка з невеликим цілокраїм відгоном. Віночок кулястоглечикоподібний, з 5- або 4-зубчастим відгорнутим назовні краєм, зеленкувато-білий або зеленкувато-рожевий. Плід — соковита куляста ягода близько 10 мм у діаметрі, чорного кольору, з сизуватим нальотом, з плескатою верхівкою та невеликою кільцевою облямівкою залишка чашечки, у центрі із залишком стовпчика або невеликим заглибленням після його відпадання. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у липні–серпні. В Україні росте у Карпатах, на Поліссі, на заході лісостепу, зрідка — у східній частині лівобережного лісостепу, переважно у хвойних та змішаних, рідше листяних лісах, у Карпатах, крім того, на полонинах. Утворює зарості, іноді з брусницею. Рослина офіцинальна, сировиною є плоди — Fructus Myrtilli та пагони — Cormus Myrtilli. Заготовляють достиглі плоди без плодоніжок; зриваючи їх руками або спеціальними совками, очищують від домішок, підв’ялюють, потім сушать при температурі 50–60 °С. Пагони заготовляють з початку цвітіння до закінчення плодоношення, зрізаючи облистяні нездерев’янілі частини з квітками і плодами до 15 см завд., що негативно впливає на врожай ягід. Сушать у сушарках при температурі 50–60 °С.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
http://igormelika.com.ua/moi-karpati/ukrainski-karpati/jstivni-plodi-i-yagodi-ukrajinskix-karpat
