Відмінності між версіями «Дужче»
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
===[http://sum.in.ua/s/duzhche Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/duzhche Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
'''''ДУ́ЖЧЕ'''''. Вищ. ст. до дужо. Марина не слухала батька, навіть не глянула на нього, а ще дужче заголосила... (Панас Мирний, IV, 1955, 229); Голос старої жінки розлягається дужче (Леся Українка, II, 1951, 328); Дятли ще дужче тукать взялися (Павло Тичина, I, 1957, 264); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 45). | '''''ДУ́ЖЧЕ'''''. Вищ. ст. до дужо. Марина не слухала батька, навіть не глянула на нього, а ще дужче заголосила... (Панас Мирний, IV, 1955, 229); Голос старої жінки розлягається дужче (Леся Українка, II, 1951, 328); Дятли ще дужче тукать взялися (Павло Тичина, I, 1957, 264); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 45). | ||
| − | ===Словник синонімів== | + | ===Словник синонімів=== |
'''БІ́ЛЬШЕ''' (як вищий ступінь порівняння до присл. багато - у сполуч. з дієсл.), '''БІЛЬШ''' рідше, '''ДУ́ЖЧЕ''', '''СИЛЬНІ́ШЕ''', '''ГІ́РШЕ [ГІРШ]'''розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); - Відступись! - похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум’яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). - Пор. 1. найбі́льше. | '''БІ́ЛЬШЕ''' (як вищий ступінь порівняння до присл. багато - у сполуч. з дієсл.), '''БІЛЬШ''' рідше, '''ДУ́ЖЧЕ''', '''СИЛЬНІ́ШЕ''', '''ГІ́РШЕ [ГІРШ]'''розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); - Відступись! - похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум’яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). - Пор. 1. найбі́льше. | ||
==Приклади використання== | ==Приклади використання== | ||
| − | Христя все дужче та дужче налягає на ноги (Панас Мирний, III, 1954, 115) | + | * Христя все дужче та дужче налягає на ноги (Панас Мирний, III, 1954, 115) |
| − | Рано встав і зажурився ще дужче. Все в нього наче є. А от щастя.... А щастя, справді, немає. | + | * Рано встав і зажурився ще дужче. Все в нього наче є. А от щастя.... А щастя, справді, немає. |
| − | Перед дощем квіти дужче пахнуть - ''Приказка'' | + | * Перед дощем квіти дужче пахнуть - ''Приказка'' |
| − | Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ. - ''Приказка'' | + | * Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ. - ''Приказка'' |
===Прислів'я=== | ===Прислів'я=== | ||
| − | Батькова лайка '''''дужча''''' за материну бійку. | + | * Батькова лайка '''''дужча''''' за материну бійку. |
| − | Язик ріже '''''дужче''''' від ножа. | + | * Язик ріже '''''дужче''''' від ножа. |
| − | Язик поранить '''''дужче''''' за шаблю | + | * Язик поранить '''''дужче''''' за шаблю |
| − | Хто вище злізе, '''''дужче''''' падає. | + | * Хто вище злізе, '''''дужче''''' падає. |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дужче5.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дужче5.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Ду]] | [[Категорія:Ду]] | ||
Поточна версія на 20:08, 18 жовтня 2018
Зміст
Cловник Грінченка
Дужче, нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімоюКом. II. 45. Хто вище злізе, дужче пада. Посл. 2) Громче. Кажіть дужче не чую. Полт. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Кв. ІІ. 233. Ум. Дужченько. Немного сильнѣе.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУ́ЖЧЕ. Вищ. ст. до дужо. Марина не слухала батька, навіть не глянула на нього, а ще дужче заголосила... (Панас Мирний, IV, 1955, 229); Голос старої жінки розлягається дужче (Леся Українка, II, 1951, 328); Дятли ще дужче тукать взялися (Павло Тичина, I, 1957, 264); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 45).
Словник синонімів
БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато - у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ [ГІРШ]розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); - Відступись! - похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум’яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). - Пор. 1. найбі́льше.
Приклади використання
- Христя все дужче та дужче налягає на ноги (Панас Мирний, III, 1954, 115)
- Рано встав і зажурився ще дужче. Все в нього наче є. А от щастя.... А щастя, справді, немає.
- Перед дощем квіти дужче пахнуть - Приказка
- Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ. - Приказка
Прислів'я
- Батькова лайка дужча за материну бійку.
- Язик ріже дужче від ножа.
- Язик поранить дужче за шаблю
- Хто вище злізе, дужче падає.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
