Відмінності між версіями «Мужик»
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мужик, -ка, '''''м. ''1) Простолюдинъ, мужикъ. ''До панів пан, а до мужиків мужик. ''Ном. № 5879. 2) Мужъ. ''Жінкаголубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. ''Ном. № 12359. Ум. '''Мужичо́к. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп. Ув. '''Мужичище. '''''А той мужичище взявся за бочище. ''Чуб. V. 686. | '''Мужик, -ка, '''''м. ''1) Простолюдинъ, мужикъ. ''До панів пан, а до мужиків мужик. ''Ном. № 5879. 2) Мужъ. ''Жінкаголубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. ''Ном. № 12359. Ум. '''Мужичо́к. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп. Ув. '''Мужичище. '''''А той мужичище взявся за бочище. ''Чуб. V. 686. | ||
− | |||
− | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53406/17157.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ||
'''МУЖИ́К''', а́, ч. | '''МУЖИ́К''', а́, ч. | ||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов.Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686. | 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов.Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686. | ||
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 453. | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 453. | ||
+ | Словник синонімів | ||
+ | ПРОСТО́ЛЮ́ДИНзаст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬрозм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Йзневажл., ЧУПРУ́Нзневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження). - Простолюдинами колись поміщики й дворяни називали народ, який працював на них (П. Автомонов); Поховали Габріотта не як простолюдця, а мов пана якого великого (переклад М. Лукаша); Гості розсілися так, що за одним столом були пани, за другими - простаки (казка); Плебей, безштанько, жебрак - син поштаря і швачки - дозволив собі покохати його дочку, кревну дворянку (Ю. Смолич); Бач, безокая фортуна Зробила [Азилласа] паном із чупруна, Таких не мало бачим див! (І. Котляревський); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика, бо держався принципу, що, принижуючи хлопа, уймаємо тим і власного авторитету (Ірина Вільде). | ||
− | + | '''СЕЛЯНИ́Н''' (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКОрозм., СЕЛЮ́Кзневажл.,'''МУЖИ́К'''заст., ГРЕЧКОСІ́Йзаст., зневажл.,ЦІПОВ’Я́Ззаст., ПОСПОЛИ́ТИЙзаст.,ЗЕМЛЯНИ́Нзаст.,ХЛОПзаст.,ПОСЕЛЯ́НИНзаст.,ЧОРНОСО́ШНИКзаст.,ЦАРА́НИНдіал.Важка хліборобська праця... Тим до неї ще змалечку привчають селяни дітей(Панас Мирний); Якийсь дядько віз конячиною в поле гній (П. Загребельний); Сама земля панові не родить - мужик робить (прислів’я); Юнак одразу спостеріг зневагу в цих панів до себе, До гречкосія мужика (С. Воскрекасенко); - І хто ж? Отой ціпов’яз має видерти в нього з-під носа ту землю? (М. Коцюбинський); - Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право (П. Куліш); - Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Марко Вовчок); Лубенські старости зігнали з села хлопів з плугами, звеліли виорати увесь двір (І. Нечуй-Левицький); Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни? (М. Стельмах); На тварину робочу обернули пани волоського царанина (І. Ле). - Пор. хліборо́б. | |
+ | |||
+ | '''ЧОЛОВІ́К''' (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНАрозм.,ЧОЛОВ’ЯГАрозм.,МУЖЧИ́НАрозм., ДЯ́ДЬКОрозм.,ДЯ́ДЯрозм.,ДЯ́ДЬОрозм.,'''МУЖИ́К''' заст.,ХЛОП діал.,БАДІ́КА діал.Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк). | ||
+ | |||
+ | '''ЧОЛОВІ́К''' (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖзаст., уроч.,БЛАГОВІ́РНИЙжарт.,ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм.,'''МУЖИК''' діал.,ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо). Привіз мене чоловік на своє господарство (Марко Вовчок); Хутко довідавсь від неї Кармель, що.. в старих Книшів наймичка служить Маруся, сирота, нема ані родини, ані дружини (Марко Вовчок); - Хай і мене коло нього поховають, - мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (М. Стельмах); Ой не горлиця ж на дубі В діброві воркує, То вдова по мужі любім Стогне і горює (П. Гулак-Артемовський); Коли він і в такий час завидує на цю хвойду, то не буде вона, Зінька, печалитись за своїм благовірним (М. Стельмах); Накипівша у серці туга.. від витребеньків свого повелителя часто і густо виливається.. тихим, тяжким та важким поспів’ям (Панас Мирний); - Хай лиш спробую, куди воно жінка сама без мужика годиться (А. Головко); Дорош прийшов на квартиру, зібрав свої речі і, зніяковіло поморщившись, сказав здивованій Олені: - З вашим господарем ми в одній хаті не вживемося, так що піду я собі (Григорій Тютюнник); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали (Панас Мирний). | ||
+ | 3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40). | ||
+ | 4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться (Андрій Головко, II, 1957, 98). | ||
+ | |||
+ | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 821.''' | ||
+ | МУЖИ́ЦЬКИЙ, а, е, дорев., розм. Прикм. до мужик 1. Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. І знову потекла Мужицька кров! (Тарас Шевченко, II, 1953, 243); — А сам ти хто — мужицький син? Кріпацька чорна кістка, значить? (Микола Бажан, Роки, 1957, 244); | ||
+ | // Власт. мужикові, мужикам. Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодично грубі суми в картах (Ольга Кобилянська, III, 1956, 52); Та хіба після цього можна розмовляти з чоловіком, який далі свого носа нічого не бачить і не догадується, що таке мужицька хитрість? (Михайло Стельмах, II, 1962, 235); | ||
+ | // Такий, як у мужика. По лісі, нетоптаною стежкою, йшов чоловік у грубім, мужицькім сіряці (Іван Франко, II, 1950, 94). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boroda.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1201.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3658.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6985.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | • | ||
+ | * Усім представникам сильної статі подобається похвала і лестощі. | ||
+ | * • Багато хто з них просто тане від цього. | ||
+ | * • Чоловіки дуже легко вірять в ці лестощі, і це дозволяє жінкам легко ними керувати. | ||
+ | * | ||
+ | * Чоловіки роблять речі, якими пишаються жінки. | ||
+ | * • Понад 80% чоловіків мріють про сина. | ||
+ | * • Перші сорок років дитинства для чоловіка найважчі. | ||
+ | * Хлопці завжди дають свою куртку, коли дівчині холодно. | ||
+ | * • Більшості чоловіків неважливо, про що говорить жінка. | ||
+ | * • Як правило, чоловікам подобається спостерігати за тим, як розмовляє жінка. | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | ==Див. також== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут/ слова 2018]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут/ слова 2018]] |
Поточна версія на 19:49, 18 жовтня 2018
Мужик, -ка, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінкаголубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Нп. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686.
Зміст
Сучасні словники
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
МУЖИ́К, а́, ч. 1. дорев., розм. Селянин. Пани б’ються, а в мужиків чуби болять (Номис, 1864, № 1304); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває(Коцюб., І, 1955, 312); — Якби мужик з волом не орав, то пан на хорбаці [хребті] й дранки би не мав(Стеф., II, 1953, 55); Турбай похмуро посміхнувся. І тут збагнув, що він — мужик, селянський син, і тільки… (Руд., Остання шабля, 1959, 161). 2. перен., заст.,зневажл., лайл. Про невиховану, грубу людину; селюк. Слава богові, що пішов у москалі, а то б вона його і так покинула… Мужик! неотеса!.. (Мирний, IV, 1955, 57); — Мужик ти був, Сидоре Сидоровичу, мужиком і залишився. Пристойний тон тобі однаково, що корові сідло (Коз., Листи.., 1967, 111). 3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Кв.-Осн., II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Смолич, Мир.., 1958, 40). 4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати (Кв.-Осн., II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться(Головко, II, 1957, 98). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 821.
Мужи́к, ка́, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов.Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 453. Словник синонімів ПРОСТО́ЛЮ́ДИНзаст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬрозм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Йзневажл., ЧУПРУ́Нзневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження). - Простолюдинами колись поміщики й дворяни називали народ, який працював на них (П. Автомонов); Поховали Габріотта не як простолюдця, а мов пана якого великого (переклад М. Лукаша); Гості розсілися так, що за одним столом були пани, за другими - простаки (казка); Плебей, безштанько, жебрак - син поштаря і швачки - дозволив собі покохати його дочку, кревну дворянку (Ю. Смолич); Бач, безокая фортуна Зробила [Азилласа] паном із чупруна, Таких не мало бачим див! (І. Котляревський); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика, бо держався принципу, що, принижуючи хлопа, уймаємо тим і власного авторитету (Ірина Вільде).
СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКОрозм., СЕЛЮ́Кзневажл.,МУЖИ́Кзаст., ГРЕЧКОСІ́Йзаст., зневажл.,ЦІПОВ’Я́Ззаст., ПОСПОЛИ́ТИЙзаст.,ЗЕМЛЯНИ́Нзаст.,ХЛОПзаст.,ПОСЕЛЯ́НИНзаст.,ЧОРНОСО́ШНИКзаст.,ЦАРА́НИНдіал.Важка хліборобська праця... Тим до неї ще змалечку привчають селяни дітей(Панас Мирний); Якийсь дядько віз конячиною в поле гній (П. Загребельний); Сама земля панові не родить - мужик робить (прислів’я); Юнак одразу спостеріг зневагу в цих панів до себе, До гречкосія мужика (С. Воскрекасенко); - І хто ж? Отой ціпов’яз має видерти в нього з-під носа ту землю? (М. Коцюбинський); - Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право (П. Куліш); - Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Марко Вовчок); Лубенські старости зігнали з села хлопів з плугами, звеліли виорати увесь двір (І. Нечуй-Левицький); Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни? (М. Стельмах); На тварину робочу обернули пани волоського царанина (І. Ле). - Пор. хліборо́б.
ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНАрозм.,ЧОЛОВ’ЯГАрозм.,МУЖЧИ́НАрозм., ДЯ́ДЬКОрозм.,ДЯ́ДЯрозм.,ДЯ́ДЬОрозм.,МУЖИ́К заст.,ХЛОП діал.,БАДІ́КА діал.Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).
ЧОЛОВІ́К (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖзаст., уроч.,БЛАГОВІ́РНИЙжарт.,ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм.,МУЖИК діал.,ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо). Привіз мене чоловік на своє господарство (Марко Вовчок); Хутко довідавсь від неї Кармель, що.. в старих Книшів наймичка служить Маруся, сирота, нема ані родини, ані дружини (Марко Вовчок); - Хай і мене коло нього поховають, - мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (М. Стельмах); Ой не горлиця ж на дубі В діброві воркує, То вдова по мужі любім Стогне і горює (П. Гулак-Артемовський); Коли він і в такий час завидує на цю хвойду, то не буде вона, Зінька, печалитись за своїм благовірним (М. Стельмах); Накипівша у серці туга.. від витребеньків свого повелителя часто і густо виливається.. тихим, тяжким та важким поспів’ям (Панас Мирний); - Хай лиш спробую, куди воно жінка сама без мужика годиться (А. Головко); Дорош прийшов на квартиру, зібрав свої речі і, зніяковіло поморщившись, сказав здивованій Олені: - З вашим господарем ми в одній хаті не вживемося, так що піду я собі (Григорій Тютюнник); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали (Панас Мирний). 3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40). 4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться (Андрій Головко, II, 1957, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 821. МУЖИ́ЦЬКИЙ, а, е, дорев., розм. Прикм. до мужик 1. Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. І знову потекла Мужицька кров! (Тарас Шевченко, II, 1953, 243); — А сам ти хто — мужицький син? Кріпацька чорна кістка, значить? (Микола Бажан, Роки, 1957, 244); // Власт. мужикові, мужикам. Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодично грубі суми в картах (Ольга Кобилянська, III, 1956, 52); Та хіба після цього можна розмовляти з чоловіком, який далі свого носа нічого не бачить і не догадується, що таке мужицька хитрість? (Михайло Стельмах, II, 1962, 235); // Такий, як у мужика. По лісі, нетоптаною стежкою, йшов чоловік у грубім, мужицькім сіряці (Іван Франко, II, 1950, 94).
Ілюстрації
|style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"| |}
Джерела та література
Цікаві факти
•
- Усім представникам сильної статі подобається похвала і лестощі.
- • Багато хто з них просто тане від цього.
- • Чоловіки дуже легко вірять в ці лестощі, і це дозволяє жінкам легко ними керувати.
- Чоловіки роблять речі, якими пишаються жінки.
- • Понад 80% чоловіків мріють про сина.
- • Перші сорок років дитинства для чоловіка найважчі.
- Хлопці завжди дають свою куртку, коли дівчині холодно.
- • Більшості чоловіків неважливо, про що говорить жінка.
- • Як правило, чоловікам подобається спостерігати за тим, як розмовляє жінка.