Відмінності між версіями «Павурка»
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:17694153.jpg|x340px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:17694153.jpg|x340px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пава.jpg|x250px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пава.jpg|x250px]] | ||
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | https://www.youtube.com/watch?v=LpV2NGmYyFo | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Рядок 32: | Рядок 31: | ||
http://sum.in.ua/s/pava | http://sum.in.ua/s/pava | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] |
Поточна версія на 21:31, 25 листопада 2018
Павурка, -ки, ж. = Павуриця = Павичка. Вх. Лем. 446.
Павич, павиця, павичка, павуха.
Зміст
Сучасні словники
Всесвітній словник української мови.
ПА́ВА, и, жін.
Великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. Як між павами ворона Поваги не має, Так невчений в товаристві Голову схиляє (Іван Франко, XI, 1952, 70); Як півень закричить бувало, вартовий, Уздрівши коршака, що в небесах кружляє, — Все птаство злякане в гущавину тікає, Від пискунів-курчат до пишнохвостих пав (Адам Міцкевич, Пан Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 92);
// перен., розм. Горда, пихата людина. — Мої листи, діду, троє пар очей не вчитають, — відказав Кривоніс, байдуже пихкаючи люлькою. — Яка пава! — сказав жовнір, наприндившись.. — Покажи паспорт! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 135);
// перен., розм. Жінка з гордовитою поставою і плавною ходою. Хутко підвелась [Ніна] і пішла до дзеркала. Вона стежила в нім за своєю ходою, бачила себе таку, як щодня оці два останні роки. Пава. Пишна, фарбиста, красива пава, сповнена приваби (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 231); — Але ж які там дівчата! Бачив би ти їх, Романе... — Телефоніст солодко заплющився, покрутив головою. — Пави! (Олесь Гончар, III, 1959, 299). ♦ Ні пава, ні ворона — той, хто у своїх поглядах, інтересах і т. ін. відійшов від одних і не пристав до інших; Як (мов, наче і т. ін.) пава хто — у яскравому, барвистому або багатому вбранні. — Ставлюся на розказ пана старости! — кричить і собі ж червоний від біганини, рослий і звинний та, як пава, вбраний парубок (Іван Франко, VIII, 1952, 63); Багато живе Станіслав Кропивницький. Людмила вичепурена, вся в шовках, як пава (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 29).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=LpV2NGmYyFo