Відмінності між версіями «Вужівка»
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 11:06, 20 листопада 2018
Вужівка, -ки, ж. Родъ веревки изъ прутьевъ, лозы или дуба.
Зміст
Сучасні словники
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВУЖІ́ВКА, и, жін., діал. Мотузка з лози. Хвостик скручувався безперестанку в вужівку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 294).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 782.
МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв’язування або прив’язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РАдіал.,ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий);ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. тонкий, недовгий); ШНУР (сплетений з ниток або прядива); ШКЕРТмор. (тонкий); ВУЖІ́ВКАдіал.,УЖВА́діал. (з лози). Федір Іванович кінчив ув’язувати мотузком пакунок (А. Головко); На палубі видно матроську білизну, вона сушиться, розвішана на мотузці (О. Гончар); Улас дістав дві міцні вірьовки, прив’язав один кінець до ялини над самою скелею, переплутав дві вірьовки шнурками, неначе щаблями, так що з двох вірьовок вийшла ніби драбина (І. Нечуй-Левицький); Чемодан перев’язано новим, недавно купленим у кооперації мотузом (В. Собко); Пора рушати. Керманичі вже на місцях, Тимофій розмотує швару (Г. Хоткевич); -. Скидай штельвагу та тримай, щоб не била коней по ногах!.. А цю швору кинь (І. Ле); Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв’язаний її пліт, підхопила вода (С. Голованівський); Вони відібрали від нього сокиру, зв’язали ззаду руки поворозкою (М. Коцюбинський); - Впіймали його за повелінням нашого князенка і за шию поворозом вели до самого Києва (П. Загребельний); Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою (М. Чабанівський); До товстого шнура прив’язаний гострий гачок (О. Донченко); Хвостик скручувався безперестанку в вужівку (Лесь Мартович); І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (М. Стельмах).
- • вужівка — іменник жіночого роду мотузка діал … Орфографічний словник української мови
- • вужівка — и, ж., діал. Мотузка з лози … Український тлумачний словник
- • ужівка — и, ж., діал. Вужівка … Український тлумачний словник
- • ужва — и/, ж., діал. Мотузка з лози; вужівка … Український тлумачний словник
- • мотуз — (грубий мотузок), линва, кодола, ужва, вужівка … Словник синонімів української мови
Ілюстрації
Орфографія (словоформи) вужівка - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вужівка | вужівки |
Родовий | вужівки | вужівок |
Давальний | вужівці | вужівкам |
Знахідний | вужівку | вужівки |
Орудний | вужівкою | вужівками |
Місцевий | на/у вужівці | на/у вужівках |
Кличний | вужівко | вужівки |