Відмінності між версіями «Люлята»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
'''Люля́та. '''Въ колыбельн. припѣвѣ. ''Люлі, люлі, люлята. ''Мил. 40. | '''Люля́та. '''Въ колыбельн. припѣвѣ. ''Люлі, люлі, люлята. ''Мил. 40. | ||
[[Категорія:ЛЮ]] | [[Категорія:ЛЮ]] | ||
| Рядок 44: | Рядок 45: | ||
Засни, засни, задрімай | Засни, засни, задрімай | ||
Та нічого не думай! | Та нічого не думай! | ||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | !'''Інфінітив''' | ||
| + | |- | ||
| + | | лю́ляти | ||
| + | |} | ||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! однина | ||
| + | |- | ||
| + | | множина | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! Текст заголовка !! '''Наказовий спосіб''' !! Текст заголовка | ||
| + | |- | ||
| + | |1 особа|| || лю́ляймо | ||
| + | |- | ||
| + | | 2 особа|| лю́ляй || лю́ляйте | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! Текст заголовка !! '''МАЙБУТНІЙ ЧАС''' !! Текст заголовка | ||
| + | |- | ||
| + | |1 особа || лю́лятиму лю́лятимемо|| лю́лятимем | ||
| + | |- | ||
| + | | 2 особа|| лю́лятимеш|| лю́лятимете | ||
| + | |- | ||
| + | | 3 особа || лю́лятиме || лю́лятимуть | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! Текст заголовка !! '''ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС''' !! Текст заголовка | ||
| + | |- | ||
| + | | 1 особа || лю́ляю лю́ляємо || лю́ляєм | ||
| + | |- | ||
| + | | 2 особа || лю́ляєш || лю́ляєте | ||
| + | |- | ||
| + | | 3 особа || лю́ляє || лю́ляють | ||
| + | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
'''Активний дієприкметник''' | '''Активний дієприкметник''' | ||
'''Дієприслівник''' лю́ляючи | '''Дієприслівник''' лю́ляючи | ||
| − | + | ||
| − | чол. р. лю́ляв лю́ляли | + | {| class="wikitable" |
| − | жін. р. лю́ляла | + | |- |
| − | сер. р. лю́ляло | + | ! Текст заголовка !! '''МИНУЛИЙ ЧАС''' !! Текст заголовка |
| + | |- | ||
| + | | чол. р. || лю́ляв || лю́ляли | ||
| + | |- | ||
| + | | жін. р. || лю́ляла || | ||
| + | |- | ||
| + | | сер. р.|| лю́ляло|| | ||
| + | |} | ||
| + | |||
Активний дієприкметник | Активний дієприкметник | ||
| Рядок 75: | Рядок 114: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index12.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index12.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 07:32, 18 жовтня 2018
Люля́та. Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЮЛЯТИ, люляю, люляєш, недок., перех. і без додатка, розм. Колихати, приспівуючи. Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок, I, 1956, 345); Люляю, люляю, Поб'ю котка, полаю, Щоб по ночах не ходив, Малих діток не будив (Українські народні пісні, 2. 1965, 6). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 572.
Лю́ляти, ляю, єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб’ю котка, полаю. Мет. 2. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!». Гол. І. 19. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 389.
МАЛЯ, яти, с. 1. розм. Маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Л. Укр., III, 1952, 186); Молодиця взяла маля з колиски, заспокоїла його (Баш, Проф. Буйко, 1946, 19); // Молодший школяр. Малята і старшокласники виступали з декламаціями та скетчами (Гончар, IV, 1960, 182). 2. Молода тварина, що перебуває при матері. Він ніс на руках маленьке оленятко, а за ним, забувши страх, бігла [олениця].., весь час тягнучися губами до свого маляти (Багмут, Щасл. день.., 1959, 239); Ластівка своїх малят годує, вона їх береже, доглядає, поки крила їм відростуть (Гончар, Тронка, 1963, 110).
ЛЮЛЯТИ, люляю, люляєш, недок., перех. і без додатка, розм. Колихати, приспівуючи. Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок, I, 1956, 345); Люляю, люляю, Поб'ю котка, полаю, Щоб по ночах не ходив, Малих діток не будив (Українські народні пісні, 2. 1965, 6). Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору Люлю́кать – 1) (баюкать) лю́ляти, заколи́хувати, гойда́ти (дити́ну). [Люля́ю, люля́ю, поб’ю́ котка́ пола́ю (Метл.)]; 2) (улюлюкать) тю́кати, тюгу́кати.
ЛЮЛЯТИ, люляю, люляєш, недок., перех. і без додатка, розм. Колихати, приспівуючи. Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок, I, 1956, 345); Люляю, люляю, Поб'ю котка, полаю, Щоб по ночах не ходив, Малих діток не будив (Українські народні пісні, 2. 1965, 6).
ЛЮЛЯТИ разг. качать, укачивать Латинська транскрипцiя: [lyulyaty] → ЛЮМ'ЄР Люм'є ← ЛЮЛЯ-КЕБАБ люля
Люлі, люлі, люлята, Гоніть, хлопці, телята. Люлі, люлі, люлята! Теляточки пасуться І в хлівець заженуться. Люлі, люлі, люлята! Та спати полягають, А пастушка згадають. Люлі, люлі, люлята! А пастушок у мішок, А з мішечка в торбиночку, Приспр нашу дитиночку. Засни, засни, задрімай Та нічого не думай!
| Інфінітив |
|---|
| лю́ляти |
| однина |
|---|
| множина |
| Текст заголовка | Наказовий спосіб | Текст заголовка |
|---|---|---|
| 1 особа | лю́ляймо | |
| 2 особа | лю́ляй | лю́ляйте |
| Текст заголовка | МАЙБУТНІЙ ЧАС | Текст заголовка |
|---|---|---|
| 1 особа | лю́лятиму лю́лятимемо | лю́лятимем |
| 2 особа | лю́лятимеш | лю́лятимете |
| 3 особа | лю́лятиме | лю́лятимуть |
| Текст заголовка | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | Текст заголовка |
|---|---|---|
| 1 особа | лю́ляю лю́ляємо | лю́ляєм |
| 2 особа | лю́ляєш | лю́ляєте |
| 3 особа | лю́ляє | лю́ляють |
Активний дієприкметник
Дієприслівник лю́ляючи
| Текст заголовка | МИНУЛИЙ ЧАС | Текст заголовка |
|---|---|---|
| чол. р. | лю́ляв | лю́ляли |
| жін. р. | лю́ляла | |
| сер. р. | лю́ляло |
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник лю́лявши
Ілюстрації
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
