Відмінності між версіями «Каламарок»
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 209. | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 209. | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 01:39, 21 листопада 2018
Каламарок, -рка, м. = Каламарь 1.
Зміст
Сучасні словники
Публічний електронний словник
Каламарь, ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. Каламарчик.
Академік.юа
каламарка
-кы, ж. Вр.
Чорнильниця.
Вільна енциклопедія
Калама́р (пол. kałamarz < лат. calamarius), звичайніше чорни́льниця — інструмент для письма, приладдя для зберігання чорнил і вмочування в нього предмета для письма (найчастіше пера) під час писання; в Україні особливого поширення набув у козацькі часи.
Етимологія слова «каламар» і його сучасне вживання
Слово «каламар» є історичним — ще в добу Середньовіччя запозичено українською мовою через посередництво пол. kałamarz від лат. calamarius, в якій означає шкатулку для письмового приладдя, і яке, в свою чергу, походить від грец. κάλαμος («тростина»), оскільки в давнину саме палички з тростини використовувались для письма. Особливого поширення на українських землях слово «каламар» (як і предмет, яке воно означає) набуло в часи Запорізької Січі; ним же послуговувались в стінах (від часу утворення) Києво-Могилянської академії. За часів СРСР слово «каламар» вважалось архаїзмом та історичним терміном, поширення набуло синонімічне «чорнильниця» (лексично близьке до рос. чернильница) — зокрема, так називали шкільний письмовий прилад, що в школах використовували для письма подеколи аж до 1980-х рр.. У сучасному українському слововживанні слово каламар вживають як для означення чорнильниці, так і глузливо — будь-якої пляшечки (чи слоїка), особливо, коли її призначення не зовсім ясне; а подеколи — «каламаром» називають дрібного канцеляриста, службовця тощо.
Ілюстрації
Медіа
Цікаве
Від лат. calamarius (у значенні «пенал для пера», «портативний письмовий прибор») походить і слово «кальмар». До української воно потрапило через посередництво італ. calamaro, окситан. calamar і фр. calmar. Назву молюск отримав за характерну рідину, схожу на чорнило.
Джерела та література
Публічний електронний український словник
Академік.ру
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 209.