Відмінності між версіями «Каламарок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 40: Рядок 40:
 
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 209.
 
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 209.
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 01:39, 21 листопада 2018

Каламарок, -рка, м. = Каламарь 1.

Сучасні словники

Публічний електронний словник

Каламарь, ря, ж. 1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. Каламарчик.

Академік.юа

каламарка
-кы, ж. Вр.
Чорнильниця.

Вільна енциклопедія

Калама́р (пол. kałamarz < лат. calamarius), звичайніше чорни́льниця — інструмент для письма, приладдя для зберігання чорнил і вмочування в нього предмета для письма (найчастіше пера) під час писання; в Україні особливого поширення набув у козацькі часи.

Етимологія слова «каламар» і його сучасне вживання

Слово «каламар» є історичним — ще в добу Середньовіччя запозичено українською мовою через посередництво пол. kałamarz від лат. calamarius, в якій означає шкатулку для письмового приладдя, і яке, в свою чергу, походить від грец. κάλαμος («тростина»), оскільки в давнину саме палички з тростини використовувались для письма. Особливого поширення на українських землях слово «каламар» (як і предмет, яке воно означає) набуло в часи Запорізької Січі; ним же послуговувались в стінах (від часу утворення) Києво-Могилянської академії. За часів СРСР слово «каламар» вважалось архаїзмом та історичним терміном, поширення набуло синонімічне «чорнильниця» (лексично близьке до рос. чернильница) — зокрема, так називали шкільний письмовий прилад, що в школах використовували для письма подеколи аж до 1980-х рр.. У сучасному українському слововживанні слово каламар вживають як для означення чорнильниці, так і глузливо — будь-якої пляшечки (чи слоїка), особливо, коли її призначення не зовсім ясне; а подеколи — «каламаром» називають дрібного канцеляриста, службовця тощо.

Ілюстрації

Медіа

Цікаве

Від лат. calamarius (у значенні «пенал для пера», «портативний письмовий прибор») походить і слово «кальмар». До української воно потрапило через посередництво італ. calamaro, окситан. calamar і фр. calmar. Назву молюск отримав за характерну рідину, схожу на чорнило.

Джерела та література

Публічний електронний український словник
Академік.ру
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 209.