Відмінності між версіями «Безмін»

Поточна версія на 23:01, 17 жовтня 2018

Безмін, -на, м.

Сучасні словники

Бе́змін, рідше бе́змен(заст. бедзвін, бедзмін) — найпростіші важільні (іноді пружинні) терези, для зважування без допомоги гир. Інша назва — ка́нтар (переважно про пружинний безмін).

Етимологія

Походження слова безмін неясне. Висувалися такі версії:

Від тюркського batman («міра ваги»). Від праслов'янського сполучення *bez měny («без зміни»). Від арабо-турецького väznä («ваги»); можливо зближення з *bez měny. Від фр. peson («пружинні ваги») через дав.-ісл. та дав.-швед. bismare. Слово кантар походить від турецького kantar («одиниця ваги» «безмін»), похідного від арабського кінтар. Подальша етимологія: грец. κεντηναριον < лат. centenarium («міра ваги у 100 фунтів», пор. «центнер»).

Історія

Важільний безмін

Безмін XIX століття. Принцип роботи важільного безміна ґрунтується на законі важеля — відношення плечів дорівнює оберненому відношенню сил (ваги тягарів): l1/ l2 = F2/F1.

Важільні безміни відомі у двох варіантах: «російському» та «римському». Виділяють також «курляндський» тип безміна.

Російський безмін — металевий стрижень з постійним вантажем на одному кінці і гачком або чашкою для зважування предмета на іншому. Врівноважують безмен переміщенням уздовж стрижня другого гачка обойми або петлі, що слугує опорою стрижня безмена. Римський безмін — відрізнюється від російського тим, що на ньому пересувається гиря, а положення точок опори і приросту ваги залишається постійним. Відлік ведеться по нанесеній на стрижень шкалі. Курляндський безмін — має подвійну рівномірну шкалу. Назва походить від місця масового виробництва, зокрема такі безміни переважно виготовляли в Курляндській та Ліфляндській губерніях. У геральдиці Безмін зображено на гербі білоруського міста Шклов, на гербі комуни Ликселе в Швеції.

Пружинний безмін

Пружинний безмін (кантар) Докладніше: Кантар (вага) Принцип роботи пружинного безміна (кантара) заснований на законі Гука, який ще у 1660 році довів, що деформація, що виникає у пружному тілі, пропорційна прикладеній до цього тіла силі. Проте, це відкриття не було одразу використане на практиці. Лише наприкінці XVII століття Кристоф Вагель з Німеччини розробив першу модель таких безмінів. Ще півстоліття пійшло на те, щоб винайти безмін з залізним кільцем замість пружини.

Інші значення

Безмін — міра ваги в староруській системі мір до 1927 року: 1 безмін = 5 малих гривенок = 1/16 пуда = 1,022 кг.

Цікаво!

Цікавий факт про безмін (нерівноплечі важільні ваги з пересувною гирею):

Вперше безмін згадується у 421 році до н.е. в комедії Арістофана «Мир». І це не просто згадка, а найкоротша інструкція з виробництва ваг:

«Тригей Вот тебе другой совет: Налей свинца в воронку, как указано, Привесь грузило к кончику, бечевкою Перевяжи как следует, получится Безмен, чтоб фиги домочадцам взвешивать. (Аристофан «Мир» переклад Андріана Пітровського)»

Опис в українському перекладі менш точний і може цілком зійти для рівноплечих ваг (терезів):

«Трігей Або ще пораджу я: Раніш, як ми казали, ти свинцю залий, Потому - шальки прив'яжи шнурочками. Тоді вже сміло можеш на вазі такій Своїй прислузі смокви в полі важити (Арістофан «Мир» переклад Андрія Содомори)»

Арістофан також згадує про безмін у п’єсі «Жаби»:

«Еак Дуже скоро, свідок Зевс! От, саме тут ця дивина відбудеться, - На терезах мистецтво будуть важити. Ксантій На безмін візьмуть, мов ягня, трагедію? Еак Мірила слів, косинці й локті винесуть, Квадратні форми... (Арістофан «Жаби» переклад Бориса Тена)»

Безмінами було дуже зручно зважувати туші, тому порівняння трагедії з ягням - цілком реалістичне…. Виходить, цей тип ваг винайшли і опанували ще до того, як Архімед сформулював закони важеля. Чи не безмін надихнув Архімеда?)

Ілюстрації

Медіа

Джерела та література

1.Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
2.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 42.
3.Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 31.
4.Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
5.Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
6.Русско-украинский политехнический словарь
7.Загадочные старинные кантарики

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD https://www.facebook.com/scalesmuseum/