Відмінності між версіями «Доконати»
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===== Словник Грінченка ===== | ||
| + | |||
| + | '''Доконати, -ваю, -єш, '''''гл. ''1) Довести до послѣдней крайности, доканать. ''Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. ''Сніп. 45. 2) — '''свого'''. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. ''Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. ''Ном. № 3332. ''Мушу доконати свого. ''НВолын. у. 3) — '''свого слова'''. Сдержать свое слово. ''А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. ''Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала. ''Грин. ІІІ. 2.35. | ||
| + | |||
| + | ===== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===== | ||
| + | |||
| + | '''ДОКОНАТИ''', аю, аєш, док., перех., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Довести кого-небудь до важкого фізичного або морального стану; замучити. А Марина сидить собі, У же й не говорить І не плаче... отак її Доконав, небогу, Той правитель (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); До броні! Настала година слушна За рідний край стать в обороні, Бо вже доконала неволя Страшна... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 39); Є в нього свій метод знеславити і доконати людину, котру взяв під сумнів (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 211); | ||
| + | // Погубити, знищити кого-небудь. Щоб вільно жити, працювати, треба фашистів доконати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 410); [Андрій:] Візьми ніж, удар мене ось сюди!.. Доконай моє тіло!.. Душу мою ти вже убив!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 492); На денікінську валку налетіла червона кіннота і доконала недобитків (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 141). | ||
| + | |||
| + | 2. рідко. Зробити, здійснити що-небудь. [Кунаш:] Знайте, люди, Що Гостомисл задумав нині рано Велике діло доконать (Іван Франко, IX, 1952, 284); А чого не може й зрада, лютий розбрат доконає (Леся Українка, I, 1951, 395). | ||
| + | ♦ Доконати свого — домогтися свого, досягнути своєї мети. Та вже бим [б] рачки ліз, а свого доконав (Номис, 1864, № 3338); Доконати свого слова — виконати обіцяне. — А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш, та й ні (Словник Грінченка). | ||
| + | |||
| + | ===== Словник української мови в 11 тт. ===== | ||
| + | |||
| + | '''ДОКОНА́ТИ''', а́ю, а́єш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Бути в передсмертній агонії; умирати. Вже десять тухольців було ранених; вони доконували від страшної гадючої отрути (Фр., VI, 1951, 128); Дехто з людей упав коло гармат і хрипів, конаючи (Ю. Янов., І, 1958, 166); * Образно. Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом.., дивилися, як вогники блакитні тремтіли і конали (Л. Укр., І, 1951, 293). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що му́читися 1. Бачив він [Т. Шевченко].., як його рідні брати та сестри конали на панщині, в неволі… (Мирний, V, 1955, 312); Душно конать у знесиллі… Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть! (Граб., І, 1959, 53); Вода в ручаях і криницях висихала, навіть звірі в лісах конали від спраги (Ів., Вел. очі, 1956, 111). | ||
| + | |||
| + | ===== Словник синонімів ===== | ||
| + | |||
| + | '''ЗАМУ́ЧИТИ''' (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі) - Тридцятеро козаків потрапило в полон, і турки замучили їх страшними муками (З. Тулуб); | ||
| + | |||
| + | '''ЗАКАТУВА́ТИ''' - Він же міг на смерть закатувати хлоп’я (Ю. Смолич); | ||
| + | |||
| + | '''СКАТУВА́ТИ''' - Гонту скатували, язика йому одрізали, четвертували (О. Іваненко); | ||
| + | |||
| + | '''ЗАМОРДУВА́ТИ''' - Сеї ночі тут замордували матір з немовлям (О. Ільченко); | ||
| + | |||
| + | '''СПЛЮНДРУВА́ТИ''' рідше - На Закарпаття восени вдерлися угорські фашисти, багато наших людей сплюндрували, - мовила Вілія і засмутилася (Т. Масенко); | ||
| + | |||
| + | '''ДОКОНА́ТИ''' розм - А Марина сидить собі, Уже й не говорить І не плаче... отак її Доконав, небогу, Той правитель (Т. Шевченко); | ||
| + | |||
| + | '''ЗАМОРИ́ТИ''' (голодом, роботою) - На твою думку, треба чекати, поки вони нас голодом заморять? (З. Тулуб). | ||
| + | |||
| + | ===== Словник фразеологічних синонімів ===== | ||
| + | |||
| + | '''ЗАНАПАСТИ́ТИ''' (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), '''ЗАГУБИ́ТИ''', '''ПОГУБИ́ТИ''', '''ЗНІ́ВЕЧИТИ''', '''СПЛЮНДРУВА́ТИ''', '''ЗВЕСТИ́''', '''ЗГУБИ́ТИ''', '''ДОКОНА́ТИ''' розм.,'''ЗАПРОПАСТИ́ТИ''' розм.,'''ЗБА́ВИТИ''' розм., '''УГРО́БИТИ'''[''ВГРО́БИТИ''] розм.,'''ЗНАПАСТИ́ТИ''' рідко,'''СПА́КОСТИТИ''' рідко. - Недок.: занапаща́ти, губи́ти, ні́вечити, плюндрува́ти, зво́дити, запропаща́ти, збавля́ти, гро́бити. - | ||
| + | |||
| + | - Як угнівається [пан], то знічев’я людину не те, що упосліднить, а й занапастить навіки... (Марко Вовчок); Хто ж, як не він, отой дука прославлений, Сю сироту загубив? (П. Грабовський); [Терпилиха:] Ти у мене одна, ти кров моя: чи захочу я тебе погубити? (І. Котляревський); Скільки талантів, скільки ж то юних ентузіастів зім’яла на моїх очах, знівечила й передчасно загнала в сиру матінку-землю жорстока і безглузда.. дійсність! (П. Козланюк); Вася потихеньку оповідав: - Комар по жадобі й батька рідного згубив, і брата в могилу загнав (О. Ковінька); - Нехай же так важко тобі, як ти знапастив мене! - Тебе і себе, дівчино (Марко Вовчок); Обох зразу облягло несказанне зло. Зло на себе, що так спакощене молоде життя, зло на людей, що допомогли його спакостити (Панас Мирний). - Пор. 1. ни́щити. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===== Словник відмінків ===== | ||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Рисунок12345в.png | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20140320_gaf_uv7_4406.jpg|x240px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Inx960x640234.jpg|x240px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:190577777777777.jpg|x240px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0-6228.png|x240px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|at8GOwowU}} | |
| − | + | {{#ev:youtube|06S8UGybmME}}{{#ev:youtube|wjDLva07MOQ}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | * Толковый словарь украинского языка | ||
| + | |||
| + | * Словник української мови | ||
| + | |||
| + | * Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | * Словник Грінченка | ||
| + | |||
| + | * Словник синонімів | ||
| + | |||
| + | * Словник відмінків | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [http://sum.in.ua/s/dokonaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)] |
| + | |||
| + | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник синонімів] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник відмінків] | ||
| + | |||
| + | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
Поточна версія на 22:14, 17 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник Грінченка
Доконати, -ваю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. Сніп. 45. 2) — свого. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3332. Мушу доконати свого. НВолын. у. 3) — свого слова. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала. Грин. ІІІ. 2.35.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОКОНАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
1. Довести кого-небудь до важкого фізичного або морального стану; замучити. А Марина сидить собі, У же й не говорить І не плаче... отак її Доконав, небогу, Той правитель (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); До броні! Настала година слушна За рідний край стать в обороні, Бо вже доконала неволя Страшна... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 39); Є в нього свій метод знеславити і доконати людину, котру взяв під сумнів (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 211); // Погубити, знищити кого-небудь. Щоб вільно жити, працювати, треба фашистів доконати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 410); [Андрій:] Візьми ніж, удар мене ось сюди!.. Доконай моє тіло!.. Душу мою ти вже убив!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 492); На денікінську валку налетіла червона кіннота і доконала недобитків (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 141).
2. рідко. Зробити, здійснити що-небудь. [Кунаш:] Знайте, люди, Що Гостомисл задумав нині рано Велике діло доконать (Іван Франко, IX, 1952, 284); А чого не може й зрада, лютий розбрат доконає (Леся Українка, I, 1951, 395). ♦ Доконати свого — домогтися свого, досягнути своєї мети. Та вже бим [б] рачки ліз, а свого доконав (Номис, 1864, № 3338); Доконати свого слова — виконати обіцяне. — А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш, та й ні (Словник Грінченка).
Словник української мови в 11 тт.
ДОКОНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. Бути в передсмертній агонії; умирати. Вже десять тухольців було ранених; вони доконували від страшної гадючої отрути (Фр., VI, 1951, 128); Дехто з людей упав коло гармат і хрипів, конаючи (Ю. Янов., І, 1958, 166); * Образно. Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом.., дивилися, як вогники блакитні тремтіли і конали (Л. Укр., І, 1951, 293).
2. Те саме, що му́читися 1. Бачив він [Т. Шевченко].., як його рідні брати та сестри конали на панщині, в неволі… (Мирний, V, 1955, 312); Душно конать у знесиллі… Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть! (Граб., І, 1959, 53); Вода в ручаях і криницях висихала, навіть звірі в лісах конали від спраги (Ів., Вел. очі, 1956, 111).
Словник синонімів
ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі) - Тридцятеро козаків потрапило в полон, і турки замучили їх страшними муками (З. Тулуб);
ЗАКАТУВА́ТИ - Він же міг на смерть закатувати хлоп’я (Ю. Смолич);
СКАТУВА́ТИ - Гонту скатували, язика йому одрізали, четвертували (О. Іваненко);
ЗАМОРДУВА́ТИ - Сеї ночі тут замордували матір з немовлям (О. Ільченко);
СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше - На Закарпаття восени вдерлися угорські фашисти, багато наших людей сплюндрували, - мовила Вілія і засмутилася (Т. Масенко);
ДОКОНА́ТИ розм - А Марина сидить собі, Уже й не говорить І не плаче... отак її Доконав, небогу, Той правитель (Т. Шевченко);
ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою) - На твою думку, треба чекати, поки вони нас голодом заморять? (З. Тулуб).
Словник фразеологічних синонімів
ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм.,ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм.,ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ[ВГРО́БИТИ] розм.,ЗНАПАСТИ́ТИ рідко,СПА́КОСТИТИ рідко. - Недок.: занапаща́ти, губи́ти, ні́вечити, плюндрува́ти, зво́дити, запропаща́ти, збавля́ти, гро́бити. -
- Як угнівається [пан], то знічев’я людину не те, що упосліднить, а й занапастить навіки... (Марко Вовчок); Хто ж, як не він, отой дука прославлений, Сю сироту загубив? (П. Грабовський); [Терпилиха:] Ти у мене одна, ти кров моя: чи захочу я тебе погубити? (І. Котляревський); Скільки талантів, скільки ж то юних ентузіастів зім’яла на моїх очах, знівечила й передчасно загнала в сиру матінку-землю жорстока і безглузда.. дійсність! (П. Козланюк); Вася потихеньку оповідав: - Комар по жадобі й батька рідного згубив, і брата в могилу загнав (О. Ковінька); - Нехай же так важко тобі, як ти знапастив мене! - Тебе і себе, дівчино (Марко Вовчок); Обох зразу облягло несказанне зло. Зло на себе, що так спакощене молоде життя, зло на людей, що допомогли його спакостити (Панас Мирний). - Пор. 1. ни́щити.
Словник відмінків
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
- Толковый словарь украинского языка
- Словник української мови
- Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- Словник Грінченка
- Словник синонімів
- Словник відмінків
