Відмінності між версіями «Чума»

Поточна версія на 20:27, 17 жовтня 2018

Чума, -ми, ж. Чума. А щоб на вас чума напала, матері вашій чорт! Ном. № 3731. Ув. Чумище. Чуб. І. 128.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Гостре інфекційне захворювання людини і тварин, що поширюється часто у формі епідемій. Обідрані, голодні люди гинули од чуми та од голоду (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35); В нашій країні ліквідовані тяжкі епідемічні хвороби — чума, холера, паразитарні тифи тощо (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 69); Бубонна чума зустрічається там, де є гризуни, що хворіють на чуму (щури, ховрахи, тарабагани та ін.), та їх блохи (Підручник дезинфекції, 1953, 41); * Образно. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Тарас Шевченко, II, 1963, 171); * У порівняннях. [Прісцілла:] З єретиків жіноцтво пророкує, і шириться та єресь, мов зараза, вона страшна для церкви, мов чума, і зволікати ніколи з рятунком (Леся Українка, II, 1951, 414). ♦ Неначе (як) від (од) чуми тікати (утікати, шарахатися, шарахати, сахатися і т. ін.) від кого—чого — з жахом, з острахом зникати, ховатися від кого-, чого-небудь. Втікають од мене, неначе од чуми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 141); Від рейтара, як від чуми, люди шарахали геть (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 467); Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті, та гроші в кишені гребтимеш, а побачиш, у трамваї дядька з мішком — сахатимешся, як від чуми, щоб він тобі чистенької сорочечки не замазав (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 42); Чума б його (тебе, їх, вас і т. ін.) забрала, лайл. — уживається для передачі незадоволення ким-, чим-небудь, бажання позбутися кого-, чого-небудь. — Я перемагаю страх, бо я хоробра людина. І сержант в мене попереду хоробрий .., Орлюк, чума б його забрала (Олександр Довженко, I, 1958, 311); Чума [його, тебе, їх і т. ін.] знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Як чуми жахатися (боятися, страхатися) кого—чого — надзвичайно боятися кого-, чого-небудь. Щоправда, він міг зовсім одібрати в його [сина] хазяйство і знову почати самому хазяйнувати, дак. тоді повстала б у сім'ї сварка та незлагода, а дід Дорош цього не любив і, як чуми, страхався (Борис Грінченко, II, 1963, 334); [Микита:] Чого ж ви дивитесь на мене? Плюйте ж на бродягу, каміннєм [камінням] у нього жбурляйте... Жахайтесь його, як чуми! (Марко Кропивницький, I, 1958, 115). 2. перен. Надзвичайно небезпечне, згубне соціальне явище. [Чимчикевич:] Находить велика пошесть, страшна чума [єзуїти], котра може змести нас з лиця землі (Іван Франко, II, 1950, 195); Червона Армія визволила українську землю від коричневої чуми (Олександр Корнійчук Разом із життям, 1950, 64).

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чума́ (англ. plague, лат. pestis; заст. морови́ця) — зоонозна природно-осередкова бактеріальна інфекційна хвороба, що характеризується гарячкою, тяжкою інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з утворенням бубонів, нерідким септичним перебігом і високою летальністю. При виникненні серед людей здатна до швидкого епідемічного поширення. Легкість зараження людей багатьма механізмами передачі, швидкість поширення, тяжкий перебіг, висока летальність — особливості, які дозволяють віднести чуму до тих інфекційних захворювань, які виявили здатність чинити серйозний вплив на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах та увійшли до переліку подій, які можуть спричинити надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я. Через все це на сьогодні легеневу форму чуми відносять до тих хвороб, які регулюють сучасні Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року[1]. За приблизними підрахунками за відому історію чума забрала життя 180—200 млн людей.

Ілюстрації

Медіа

Чума у світовій культурі

В Україні розповідали таку байку: «Йшла одного разу чума по степовій дорозі прикинувшись жінкою. І зустрівся їй сам Господь Бог. „Куди йдеш, проклята?“ — запитав Господь.

Чума назвала йому ближнє місто.

„Тільки багато не вбивай там людей“ — сказав Господь. — „Така моя воля!“. І чума присягнулася, що вб'є тільки 100 осіб. І пішли вони кожен своєю дорогою. Аж раптом дізнається Господь — не сто осіб загинуло, а набагато більше.

Розгнівався Господь і викликав чуму до себе: „Як ти посміла мене обдурити?“.

А чума і відповіла: „Я своє слово дотримала. Хто понад сотні помер, то загинув не від хвороби, а від страху…“ Сонник: „Якщо вам насниться епідемія чуми — значить, у вашій роботі станеться прикрий збій, а ваша дружина (або кохана) змусить вас тягнути жалюгідне існування. Якщо ви самі вражені чумою у сні — значить, ви зумієте, вміло маневруючи, розплутати свої справи.

Якщо ви у сні намагаєтеся уникнути захворювання — значить, якісь прикрощі, що здаються непереборними, будуть переслідувати вас“ Словник слов'янської міфології: Підходячи до міста чи села, чума точить свої стріли, і кому доведеться вийти в ту пору в поле — у того і стріляє, а потім вже входить у село чи місто. Від того перші, хто захворює на страшну недугу, бувають приїжджі або мандрівники. Як і відьми Чума може обертатися кішкою, конем, корів, птахів і, навіть, клубком пряжі. Де чума появиться — там починають вити собаки, туди прилітає ворона чи пугач, і, сідаючи на покрівлю, криком своїм віщують біду. Запевняють, що під час розпалу чуми півні хрипнуть і замовкають, а собаки втрачають здатність гавкати, а тільки бурчать і з вереском кидаються на жахливу гостю. За народним повір'ям, собака обдарована неймовірно тонким чуттям і гострим зором; вона дізнається присутність нечистих духів, чує наближення Чуми і Смерті і кидається на них, як вірний страж господаря будинку і його сім'ї. Коли собака виє — це вважається знаком, що вона бачить Смерть. Звідси виникли погляди, що Чума боїться собак, що у півнів вона відбирає голос і вириває хвости і що там, де володарює нечиста сила, смерть і зараза, вже не лунає ані півнячий крик, ані собачий гавкіт.

Згідно з цим заговори відсилають сестер—лихоманок та інші хвороби у ті пустельні країни, де не чується ані співу півнів, ані гавкання собак, ані церковного дзвону, тобто „власне до царства хмар, заціпенілих від холодного дихання зими“. Розповідають також, що Чума не любить кішок і при слушній нагоді вбиває їх. Нібито в давній час кішка була старшою сестрою Чуми і часто била її; тепер же, при появі моровиці, кішки ховаються від неї у печах» Існувала у місцевого населення Манчжурії така легенда: «Мовляв, був тарбаган спочатку людиною — спритним стрільцем, який за свою зухвалість перед богом був перетворений на звірка. Йдучи в нору, він взяв з собою свою стрілу, якою тепер вбиває нахабних порушників свого спокою» У японському синтоїстсьому пантеоні бог чуми — Екібіоґамі. Існує повір'я, що не можна вимовляти його ім'я у переповненій кімнаті, щоб не накликати біди. Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Чорна смерть.