Відмінності між версіями «З’їддя»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:З´їддя4.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:З´їддя3.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:З´їддя2.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:З´їддя1.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | *Називний хто?що? з'їди | ||
| + | *Родовий кого?чого? з'їдів | ||
| + | *Давальний кому?чому? з'їдам | ||
| + | *Знахідний кого?що? з´їди | ||
| + | *Орудний ким?чим? з'їдами | ||
| + | *Місцевий на кому?на чому? на/у з'їдах | ||
| + | *Кличний з'їди | ||
| + | |||
| + | На цих з’їдах сестра Спаффорд бувала й раніше, тому, маючи попередній досвід, вона та її радники впродовж кількох тижнів уважно роздумували над тим запрошенням. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються чи не всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році. | ||
| + | Словник укладено великим колективом науковців за україномовною літературою від часів Котляревського до 1980 року. Після більшості тлумачень у словнику наведено справжні випадки вживання слова, що ілюструють його значення. | ||
| + | Попри обов’язкову на час його виходу політичну заангажованість, СУМ-11 становить беззаперечний скарб вітчизняної лексикографії. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:26, 20 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
- З'Ї́ДИ, ів, мн. Недоїдені тваринами залишки сіна, соломи і т. ін. — Нащо з'їдів понакладав та гною понавертав? (Панас Мирний, IV, 1955, 358); Мішанку треба готувати не під час роздачі, а за п'ять-шість годин до згодовування. Вона запашнішою стає, з'їдів не лишається (Радянська Україна, 6.IV 1961, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 582.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
- Називний хто?що? з'їди
- Родовий кого?чого? з'їдів
- Давальний кому?чому? з'їдам
- Знахідний кого?що? з´їди
- Орудний ким?чим? з'їдами
- Місцевий на кому?на чому? на/у з'їдах
- Кличний з'їди
На цих з’їдах сестра Спаффорд бувала й раніше, тому, маючи попередній досвід, вона та її радники впродовж кількох тижнів уважно роздумували над тим запрошенням.
Джерела та література
Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються чи не всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році. Словник укладено великим колективом науковців за україномовною літературою від часів Котляревського до 1980 року. Після більшості тлумачень у словнику наведено справжні випадки вживання слова, що ілюструють його значення. Попри обов’язкову на час його виходу політичну заангажованість, СУМ-11 становить беззаперечний скарб вітчизняної лексикографії.
