Відмінності між версіями «Відвіт»
(→Медіа) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | <gallery> | |
| − | + | Файл:відвіт1.jpg| | |
| − | + | Файл:відвіт2.jpg| | |
| − | + | Файл:відвіт3.jpg| | |
| − | + | </gallery> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|PWPvtpu6W7A}} | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|yYsWagFJfzI}} | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|MJXWviqmWvU}} | ||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%82 Словоформи] | ||
| + | [http://forum.slovnyk.ua/lofiversion/index.php?t2700.html дієслова] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 565. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 23:17, 17 жовтня 2018
Відвіт, -ту,
Зміст
Сучасні словники
1.Відповідь. Хто не спитає, за кого вона йде, «за Левка» — один одвіт (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 301); — Ну, ми напишемо такий одвіт, що довго він нас пам'ятатиме!.. (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 28); Тільки друг не шле одвіту, Ні привіту, ні слівця (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 108) Давати (дати) відвіт: а) відповідати на запитання. — Як дочка хоче, — відвіт дала Векла, — так нехай і буде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 446); б) відповідати за вчинки, дії. — А ти що робиш ото на хаті? — гукнув голова до Лавріна. — Зараз мені злазь та давай одвіт перед нами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 364); У (на) відвіт: а) відповідаючи на запитання, на що-небудь сказане. — І чого в тебе такі очі смутні? — Да того, може, що нездужаю, — сказала на одвіт (Марко Вовчок, I, 1955, 195); б) реагуючи на що-небудь. Троянці так дали в одвіт, Що Турн собі розчухав литку (Іван Котляревський, I, 1952, 231).
2.Відповідальність. Сім бід — один одвіт (Номис, 1864, № 4277) Бути в одвіті — бути відповідальним. — Ланочку, — зітхнувши важко, вимовив він, — хай уже я один в одвіті буду... (Панас Мирний, IV, 1955, 224); Нести одвіт — нести відповідальність. [Пушкар:] Умів грішить — умій нести одвіт! (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 289).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 565.
