Відмінності між версіями «Лютити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 9 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Лю]]
 
[[Категорія:Лю]]
  
−
ЛЮТИТИ, лючу, лютиш, недок., перех. Доводити до розлюченості, гніву; дуже сердити. Шарлота щось бомкнула, а панотець не розумів. Його це зачало лютити (Март., Тв., 1954, 297); Розуміння власного безсилля якось зарадити справі лютило найбільше (Собко. Звич. життя, 1957, 246).
+
==Сучасні словники==
  
−
Орфографія (словоформи)
+
Тлумачення слова у сучасних словниках
−
лютити - дієслово, недоконаний вид
+
'''Лю́тити, -чу, -тиш, '''''гл. ''Сердить, раздражать. Желех.
−
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
+
[[Категорія:Лю]]
−
        ОДНИНА МНОЖИНА
+
 
−
1 особа лючу лютимо
+
{| class="wikitable"
−
2 особа лютиш лютите
+
|-
−
3 особа лютить лютять
+
! Орфографія (словоформи) !! однина !! множина
−
МАЙБУТНІЙ ЧАС
+
|-
−
          ОДНИНА МНОЖИНА
+
|  || Наказовий спосіб ||
−
1 особа лютитиму лютитимемо
+
|-
−
2 особа лютитимеш лютитимете
+
| 1 особа ||  || люті́мо, люті́м
−
3 особа лютитиме лютитимуть
+
|-
−
МИНУЛИЙ ЧАС
+
| 2 особа || люти́ || люті́ть
−
                ОДНИНА МНОЖИНА
+
|-
−
Чоловічий рід лютив
+
|  || МАЙБУТНІЙ ЧАС ||
−
Жіночий рід лютила  лютили
+
|-
−
Середній рід лютило
+
| 1 особа || люти́тиму || люти́тимемо, люти́тимем
−
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
+
|-
−
                ОДНИНА МНОЖИНА
+
| 2 особа || люти́тимеш || люти́тимете
−
1 особа         лютімо
+
|-
−
2 особа         люти лютіть
+
| 3 особа || люти́тиме || люти́тимуть
−
ДІЄПРИСЛІВНИК
+
|-
−
Теперішній час лютячи
+
|  || ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС ||
−
Минулий час лютивши
+
|-
 +
| 1 особа || лючу́ || лютимо́, люти́м
 +
|-
 +
| 2 особа || люти́ш || лютите́
 +
|-
 +
| 3 особа || люти́ть || лютя́ть
 +
|-
 +
|  || МИНУЛИЙ ЧАС ||
 +
|-
 +
| чол. р. || люти́в || люти́ли
 +
|-
 +
| жін. р. || люти́ла || люти́ли
 +
|-
 +
| сер. р. || люти́ло || люти́ли
 +
|-
 +
|  || ДІЄПРИСЛІВНИК ||
 +
|-
 +
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС|| лютячи ||
 +
|-
 +
| МИНУЛИЙ ЧАС || лютивши ||
 +
|-
 +
ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ’ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИрозм.,БІСИ́ТИрозм.рідше. - Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз’ю́ши́ти, роз’яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́тирозм.рідше.Він не здобув кохання Олесі, і свідомість своєї безпорадності перед дівчиною часом лютила його (М. Ю. Тарновський); Мовчанка ще дужче розлючує його (А. Хижняк); Ми думали, що биття озвірить учителя, розсердить, розлютить його (І. Франко); Розмовляли [відвідувачі] по-мадярськи, і це мене ще більше роз’юшило (переклад С. Масляка); Летить [Турн], щоб потрошить Троян; І роз’ярив дружину злую (І. Котляревський); Ізмалечку бісять мене дармоїди (І. Муратов); Відмовилась [наречена] од подарунка, хоч як не вмовляв її хлопець. Ця впертість збісила парубка (М. Стельмах). - Пор. се́рдити
 +
 
 +
СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. - Док.: розсе́рдити, осе́рдитирідшерозгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти, угнівити[вгніви́ти]рідшерозізли́ти, обізли́ти, озли́ти, озлоби́ти. А ввечері мій Ярема(От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Т. Шевченко); З ким жити, того не гнівити (прислів’я); Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання (Леся Українка); Незрозуміла Гальванескова балаканина дратувала й злостила її (Ю. Смолич); [Одарка:] Йому, бач, співи на думці, а до мене й не забалака!.. Чим я тебе прогнівила?.. (М. Кропивницький). - Пор. 2. дратува́ти, люти́ти.
 +
 
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1109psy_4.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zlost-3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[75_main_new.1511553269.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Злость.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Лю]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 03:05, 22 листопада 2018

Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.

ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ’ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИрозм.,БІСИ́ТИрозм.рідше. - Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз’ю́ши́ти, роз’яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́тирозм.рідше.Він не здобув кохання Олесі, і свідомість своєї безпорадності перед дівчиною часом лютила його (М. Ю. Тарновський); Мовчанка ще дужче розлючує його (А. Хижняк); Ми думали, що биття озвірить учителя, розсердить, розлютить його (І. Франко); Розмовляли [відвідувачі] по-мадярськи, і це мене ще більше роз’юшило (переклад С. Масляка); Летить [Турн], щоб потрошить Троян; І роз’ярив дружину злую (І. Котляревський); Ізмалечку бісять мене дармоїди (І. Муратов); Відмовилась [наречена] од подарунка, хоч як не вмовляв її хлопець. Ця впертість збісила парубка (М. Стельмах). - Пор. се́рдити СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. - Док.: розсе́рдити, осе́рдитирідшерозгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти, угнівити[вгніви́ти]рідшерозізли́ти, обізли́ти, озли́ти, озлоби́ти. А ввечері мій Ярема(От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Т. Шевченко); З ким жити, того не гнівити (прислів’я); Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання (Леся Українка); Незрозуміла Гальванескова балаканина дратувала й злостила її (Ю. Смолич); [Одарка:] Йому, бач, співи на думці, а до мене й не забалака!.. Чим я тебе прогнівила?.. (М. Кропивницький). - Пор. 2. дратува́ти, люти́ти.

Ілюстрації

Орфографія (словоформи) однина множина
Наказовий спосіб
1 особа люті́мо, люті́м
2 особа люти́ люті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа люти́тиму люти́тимемо, люти́тимем
2 особа люти́тимеш люти́тимете
3 особа люти́тиме люти́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лючу́ лютимо́, люти́м
2 особа люти́ш лютите́
3 особа люти́ть лютя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. люти́в люти́ли
жін. р. люти́ла люти́ли
сер. р. люти́ло люти́ли
ДІЄПРИСЛІВНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС лютячи
МИНУЛИЙ ЧАС лютивши
1109psy 4.jpg x140px x140px Злость.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Лютити&oldid=250454