Відмінності між версіями «Ґзитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся,''' ''недок., діал.'' '''Шаленіти''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися'' (О. Ільченко); ''Убезпечуєш себе від типово українського “неврозу невизнання” – принаймні не ґзишся, як ужалена, щоразу, коли де-небудь на середньоамериканських широтах добродушний Мак з автозаправки, почувши, що ти з України, привітно питає: ”А де це?”'' (О. Забужко); // '''Дуріти''' (у 2 знач.) ''Хіба він не бачить, що вона ґзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (М. Коцюбинський).   
+
'''ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся,''' ''недок., діал.'' '''Шаленіти.''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися'' (О. Ільченко); ''Убезпечуєш себе від типово українського “неврозу невизнання” – принаймні не ґзишся, як ужалена, щоразу, коли де-небудь на середньоамериканських широтах добродушний Мак з автозаправки, почувши, що ти з України, привітно питає: ”А де це?”'' (О. Забужко); // '''Дуріти.''' (у 2 знач.) ''Хіба він не бачить, що вона ґзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (М. Коцюбинський).   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
'''СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 ТОМАХ (СУМ-11). 1970 — 1980'''
+
'''«СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 ТОМАХ» (СУМ-11). 1970 — 1980'''
  
 
'''ГЗИ́ТИСЯ,''' гжу́ся, гзи́шся, ''недок., діал.'' '''Дрочитися.''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові загратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що гзилися та шваргались'' (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 536); // '''Дуріти''' (у 2 знач.). ''Хіба він не бачить, що вона гзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (Коцюб., І, 1955, 29).
 
'''ГЗИ́ТИСЯ,''' гжу́ся, гзи́шся, ''недок., діал.'' '''Дрочитися.''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові загратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що гзилися та шваргались'' (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 536); // '''Дуріти''' (у 2 знач.). ''Хіба він не бачить, що вона гзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (Коцюб., І, 1955, 29).
  
'''ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. 2005'''
+
'''«ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». 2005'''
  
'''Ґзитися,''' ''дієслово недоконаного виду'' — дражнитися; забавлятися безглуздими пустощами. ''Діал.'' 
+
'''Ґзитися,''' ''дієслово недоконаного виду'' — дражнитися; забавлятися безглуздими пустощами. ''Діал.''
 
+
'''СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 20 ТОМАХ (СУМ-20) 2010'''
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 18: Рядок 16:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ґзитися 4.jpg|225px|thumb|left|Тварина ґзиться]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ґзитися 4.jpg|225px|thumb|left|Тварина ґзиться]]
  
 
+
[[Категорія:Ґз]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:45, 13 квітня 2023

ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся, недок., діал. Шаленіти. Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися (О. Ільченко); Убезпечуєш себе від типово українського “неврозу невизнання” – принаймні не ґзишся, як ужалена, щоразу, коли де-небудь на середньоамериканських широтах добродушний Мак з автозаправки, почувши, що ти з України, привітно питає: ”А де це?” (О. Забужко); // Дуріти. (у 2 знач.) Хіба він не бачить, що вона ґзиться з парубками, мов дівка розбещена? (М. Коцюбинський).

Сучасні словники

«СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 ТОМАХ» (СУМ-11). 1970 — 1980

ГЗИ́ТИСЯ, гжу́ся, гзи́шся, недок., діал. Дрочитися. Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові загратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що гзилися та шваргались (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 536); // Дуріти (у 2 знач.). Хіба він не бачить, що вона гзиться з парубками, мов дівка розбещена? (Коцюб., І, 1955, 29).

«ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». 2005

Ґзитися, дієслово недоконаного виду — дражнитися; забавлятися безглуздими пустощами. Діал.

Ілюстрації

Є. Сорокін "Ян Усмовець, що утримує бика"
Н. Пуссен "Вакханалія" Репродукція
Тварина ґзиться