Відмінності між версіями «Штирк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:44, 28 листопада 2018
Штирк, -ка, м. Хвастунъ, фертикъ. Бачили такого штирка. Ном. № 2588.
Зміст
Сучасні словники
- ХВАЛЬКО́розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь),
- ХВАСТУ́Н підсил. розм., ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.;
- САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе);
- ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка). Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко); [Данило:] От уже й видко, що ти хваст! Чого ж то так, що як про тебе, то й пісня буде, а про мене ні? (І. Карпенко-Карий); Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, Задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко); І в великому натхненні Хоче ділом доказати [Атта Троль], Що не марний самохвалець, А митець великий справді (Леся Українка).
(Словник синонімів)
Ілюстрації
|
|
|
