Відмінності між версіями «Згребти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Cловник Грінченка==
 +
'''''Згребти́, -ся. див. [[згрібати]]'''''
 +
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
===[http://sum.in.ua/s/zghrebty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словник фразеологізмів]===
 
===[http://sum.in.ua/s/zghrebty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словник фразеологізмів]===
 
'''Згребти, -ся.''' 1. Гребучи чим-небудь, збирати в одне місце, докупи. ''У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист (Максим Рильський, I, 1960, 315); Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила (Борис Грінченко, I, 1963, 342).''
 
'''Згребти, -ся.''' 1. Гребучи чим-небудь, збирати в одне місце, докупи. ''У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист (Максим Рильський, I, 1960, 315); Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила (Борис Грінченко, I, 1963, 342).''
 +
* 2. Гребучи, загрібаючи, прибирати, скидати звідки-небудь. ''Шмалій бережно згрібає решту монет зі столу, ретельно зашморгує калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 120); Посаджений восени часник сходить дуже рано, ледве розтане сніг. В цей час треба згребти перегній, солому або торф, що ними був укритий часник (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 232); Згрібши із столу крихти, вийшов [Марко] надвір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95).''
 +
 +
* 3. тільки док., розм. Швидким рухом узяти, вхопити що-небудь у руку (руки), рукою (руками). ''От він пірнув на дно [моря], згріб в жменю глини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); Згрібши квиток, кулею вилетів [сержант] на вулицю (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 36);
 +
//  Міцно схопити, обхопити кого-, що-небудь. Із-за спини в Юхима Шумило виступив і таки щось крикнув громаді. Але Юхим зразу рукою згріб його за плече й турнув з ґанку вниз (Андрій Головко, II, 1957, 309); Верткий, балакучий і дотепний красень згріб худенького Івана в обійми, закружляв ним по хаті (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 13).''
  
−
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8]===
+
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 Словник фразеологізмів]===
 
'''Гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.)''' гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах)
 
'''Гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.)''' гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах)
  
−
2. Гребучи, загрібаючи, прибирати, скидати звідки-небудь. ''Шмалій бережно згрібає решту монет зі столу, ретельно зашморгує калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 120); Посаджений восени часник сходить дуже рано, ледве розтане сніг. В цей час треба згребти перегній, солому або торф, що ними був укритий часник (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 232); Згрібши із столу крихти, вийшов [Марко] надвір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95).''
 
−
 
−
3. тільки док., розм. Швидким рухом узяти, вхопити що-небудь у руку (руки), рукою (руками). ''От він пірнув на дно [моря], згріб в жменю глини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); Згрібши квиток, кулею вилетів [сержант] на вулицю (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 36);
 
−
//  Міцно схопити, обхопити кого-, що-небудь. Із-за спини в Юхима Шумило виступив і таки щось крикнув громаді. Але Юхим зразу рукою згріб його за плече й турнув з ґанку вниз (Андрій Головко, II, 1957, 309); Верткий, балакучий і дотепний красень згріб худенького Івана в обійми, закружляв ним по хаті (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 13).''
 
  
 
==Синоніми==
 
==Синоніми==
Рядок 38: Рядок 41:
 
Додаткові відомості
 
Додаткові відомості
 
* [https://agronomist.in.ua/sad/fruktovi-dereva/vikoristovujte-opale-listya-v-yakosti-dobriva.html Для чого згрібати листя]
 
* [https://agronomist.in.ua/sad/fruktovi-dereva/vikoristovujte-opale-listya-v-yakosti-dobriva.html Для чого згрібати листя]
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 12:30, 16 жовтня 2018

Cловник Грінченка

Згребти́, -ся. див. згрібати

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словник фразеологізмів

Згребти, -ся. 1. Гребучи чим-небудь, збирати в одне місце, докупи. У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист (Максим Рильський, I, 1960, 315); Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила (Борис Грінченко, I, 1963, 342).

  • 2. Гребучи, загрібаючи, прибирати, скидати звідки-небудь. Шмалій бережно згрібає решту монет зі столу, ретельно зашморгує калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 120); Посаджений восени часник сходить дуже рано, ледве розтане сніг. В цей час треба згребти перегній, солому або торф, що ними був укритий часник (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 232); Згрібши із столу крихти, вийшов [Марко] надвір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95).
  • 3. тільки док., розм. Швидким рухом узяти, вхопити що-небудь у руку (руки), рукою (руками). От він пірнув на дно [моря], згріб в жменю глини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); Згрібши квиток, кулею вилетів [сержант] на вулицю (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 36);

// Міцно схопити, обхопити кого-, що-небудь. Із-за спини в Юхима Шумило виступив і таки щось крикнув громаді. Але Юхим зразу рукою згріб його за плече й турнув з ґанку вниз (Андрій Головко, II, 1957, 309); Верткий, балакучий і дотепний красень згріб худенького Івана в обійми, закружляв ним по хаті (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 13).

Словник фразеологізмів

Гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах)


Синоніми

ЗГРІБА́ТИ (гребучи, збирати докупи, в одне місце), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ЗГОРТА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ЗВОЛІКА́ТИ, ЗАГРОМА́ДЖУВАТИрідко. - Док.: згребти́, згорну́ти, згрома́дити, загребти́, зволокти́, зволочи́ти, загрома́дити.

  • Христина.. завзято почала горнути висохле, аж крихке сіно (М. Стельмах);
  • Він вимів кімнату, але сміття згорнув на купу й лишив у однім закутку (О. Кобилянська);
  • Він громадив граблями суху траву коло липи, в’язав її в оберемки і щільно ставив їх до стін (П. Козланюк);
  • Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, - мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний);
  • Іржаве листя каштанів опало на вигорілу траву, і його не загрібали (В. Кучер);
  • Тільки-но розмінували поле, а вже Катерина та її подруги боронами, граблями зволікали бур’яни, випалювали, очищали поле для тракторів (К. Гордієнко).
  • Чоловік у кирзових чоботях, кожушку-безрукавці, в солдатській шапці згрібав граблями в молоденькому садочку сухе бадилля, поруділе вишневе та яблуневе листя (В. Козаченко);

Ілюстрації

Zgribati.jpg Zgribati2.jpg Zgribati3.jpg

Медіа

Див. також

Додаткові відомості

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Згребти&oldid=214650