Відмінності між версіями «Згребти»
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Cловник Грінченка== | ||
+ | '''''Згребти́, -ся. див. [[згрібати]]''''' | ||
+ | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua/s/zghrebty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словник фразеологізмів]=== | ===[http://sum.in.ua/s/zghrebty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словник фразеологізмів]=== | ||
'''Згребти, -ся.''' 1. Гребучи чим-небудь, збирати в одне місце, докупи. ''У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист (Максим Рильський, I, 1960, 315); Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила (Борис Грінченко, I, 1963, 342).'' | '''Згребти, -ся.''' 1. Гребучи чим-небудь, збирати в одне місце, докупи. ''У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист (Максим Рильський, I, 1960, 315); Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила (Борис Грінченко, I, 1963, 342).'' | ||
+ | * 2. Гребучи, загрібаючи, прибирати, скидати звідки-небудь. ''Шмалій бережно згрібає решту монет зі столу, ретельно зашморгує калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 120); Посаджений восени часник сходить дуже рано, ледве розтане сніг. В цей час треба згребти перегній, солому або торф, що ними був укритий часник (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 232); Згрібши із столу крихти, вийшов [Марко] надвір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95).'' | ||
+ | |||
+ | * 3. тільки док., розм. Швидким рухом узяти, вхопити що-небудь у руку (руки), рукою (руками). ''От він пірнув на дно [моря], згріб в жменю глини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); Згрібши квиток, кулею вилетів [сержант] на вулицю (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 36); | ||
+ | // Міцно схопити, обхопити кого-, що-небудь. Із-за спини в Юхима Шумило виступив і таки щось крикнув громаді. Але Юхим зразу рукою згріб його за плече й турнув з ґанку вниз (Андрій Головко, II, 1957, 309); Верткий, балакучий і дотепний красень згріб худенького Івана в обійми, закружляв ним по хаті (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 13).'' | ||
− | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8]=== | + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 Словник фразеологізмів]=== |
'''Гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.)''' гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах) | '''Гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.)''' гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах) | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Синоніми== | ==Синоніми== | ||
Рядок 38: | Рядок 41: | ||
Додаткові відомості | Додаткові відомості | ||
* [https://agronomist.in.ua/sad/fruktovi-dereva/vikoristovujte-opale-listya-v-yakosti-dobriva.html Для чого згрібати листя] | * [https://agronomist.in.ua/sad/fruktovi-dereva/vikoristovujte-opale-listya-v-yakosti-dobriva.html Для чого згрібати листя] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 12:30, 16 жовтня 2018
Зміст
Cловник Грінченка
Згребти́, -ся. див. згрібати
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словник фразеологізмів
Згребти, -ся. 1. Гребучи чим-небудь, збирати в одне місце, докупи. У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист (Максим Рильський, I, 1960, 315); Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила (Борис Грінченко, I, 1963, 342).
- 2. Гребучи, загрібаючи, прибирати, скидати звідки-небудь. Шмалій бережно згрібає решту монет зі столу, ретельно зашморгує калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 120); Посаджений восени часник сходить дуже рано, ледве розтане сніг. В цей час треба згребти перегній, солому або торф, що ними був укритий часник (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 232); Згрібши із столу крихти, вийшов [Марко] надвір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95).
- 3. тільки док., розм. Швидким рухом узяти, вхопити що-небудь у руку (руки), рукою (руками). От він пірнув на дно [моря], згріб в жменю глини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); Згрібши квиток, кулею вилетів [сержант] на вулицю (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 36);
// Міцно схопити, обхопити кого-, що-небудь. Із-за спини в Юхима Шумило виступив і таки щось крикнув громаді. Але Юхим зразу рукою згріб його за плече й турнув з ґанку вниз (Андрій Головко, II, 1957, 309); Верткий, балакучий і дотепний красень згріб худенького Івана в обійми, закружляв ним по хаті (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 13).
Словник фразеологізмів
Гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах)
Синоніми
ЗГРІБА́ТИ (гребучи, збирати докупи, в одне місце), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ЗГОРТА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ЗВОЛІКА́ТИ, ЗАГРОМА́ДЖУВАТИрідко. - Док.: згребти́, згорну́ти, згрома́дити, загребти́, зволокти́, зволочи́ти, загрома́дити.
- Христина.. завзято почала горнути висохле, аж крихке сіно (М. Стельмах);
- Він вимів кімнату, але сміття згорнув на купу й лишив у однім закутку (О. Кобилянська);
- Він громадив граблями суху траву коло липи, в’язав її в оберемки і щільно ставив їх до стін (П. Козланюк);
- Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, - мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний);
- Іржаве листя каштанів опало на вигорілу траву, і його не загрібали (В. Кучер);
- Тільки-но розмінували поле, а вже Катерина та її подруги боронами, граблями зволікали бур’яни, випалювали, очищали поле для тракторів (К. Гордієнко).
- Чоловік у кирзових чоботях, кожушку-безрукавці, в солдатській шапці згрібав граблями в молоденькому садочку сухе бадилля, поруділе вишневе та яблуневе листя (В. Козаченко);
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Додаткові відомості