Відмінності між версіями «Шинк»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Галерея)
 
Рядок 10: Рядок 10:
 
Шинки ставили на околиці села чи між окремими поселеннями при дорозі. На вигляд шинки, його планування впливали сусідні садиби, характер заняття їх власників, традиції, ступінь економічного розвитку, природні умови і ландшафт.
 
Шинки ставили на околиці села чи між окремими поселеннями при дорозі. На вигляд шинки, його планування впливали сусідні садиби, характер заняття їх власників, традиції, ступінь економічного розвитку, природні умови і ландшафт.
 
==Галерея==
 
==Галерея==
[[Файл:Шинок з с. Рудяків 1.jpg|міні|праворуч|Корчма з села Рудяків]]
+
[[Файл:Шинок з с. Рудяків 1.jpg|міні|центр|Корчма з села Рудяків]]
 
[[Файл:Шинок з с. Рудяків 5.jpg|міні|центр|Всередині шинка з села Рудяків]]
 
[[Файл:Шинок з с. Рудяків 5.jpg|міні|центр|Всередині шинка з села Рудяків]]
[[Файл:Шинок з с. Рудяків 7.jpg|міні|ліворуч|Всередині шинку з села Рудяків]]
+
[[Файл:Шинок з с. Рудяків 7.jpg|міні|центр|Всередині шинку з села Рудяків]]
 +
 
 
== Медіа ==
 
== Медіа ==
 
{{#ev:youtube| hVHhu004ceM }}
 
{{#ev:youtube| hVHhu004ceM }}

Поточна версія на 23:34, 15 жовтня 2018

Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. Ум. Шино́чок, шиньо́чок.

Шинк- в Україні будівля або заїзд, де продавалися спиртні напої, аналог сучасних барів. Завідували корчмою корчмарі (шинкарі), їхня робота вважалася непристойною для «добрих людей», тому її традиційно виконували представники неукраїнського походження — євреї, вірмени, греки тощо.

J.H. 1 Podolia.jpg

Загальний опис

Шинк в селі був тим, чим для міського жителя була кав'ярня. Перед тим як іти зранку на роботу заходили до шинку по тютюн. Після роботи заходили також на півгодини до шинку на відпочинок та бесіду, а часом і під час обіду, якщо робота була біля шинку. У святкові та недільні дні в шинку проходили святкування цілою громадою з музикою та танцями до ночі. У святкові дні перед службою в церкві громада збиралася під галерейкою шинку. Такі церковні обряди як хрестини, панахиди, служби закінчувалися гостиною в шинку. Між церквою та шинком при дорозі стояв кам'яний хрест, обсаджений чотирма липами (як пам'ятник про знищення панщини). Більша частина громади заходила після служби в шинок, деякі зоставались там до вечора. В шинку війт проводив також дрібні судові справи.

Шинок в українському селі чи містечку стояв завжди на центральній площі, на протилежному боці дороги, навпроти церкви. Шинок був повздовжнім великим будинком, спереду шинку йшла галерея на сохах. Корчма мала дві в'їздні брами з причілків. Були в корчмі мешкальні приміщення та шинок. Зазвичай корчми були зі стайнями, магазином, оборою, возівнею. Помешкальні приміщення складалися з двох кімнат та комори. У коморі стояли бочки з горілкою, дрібні речі на продаж, та речі, взяті в заставу. Шинок завжди був достатньо просторим приміщенням, навколо його стін йшли лавки, прибиті до стін. Перед лавками через ціле приміщення йшов стіл, закопаний на дубових балках в землю. Прилавок називався шинквас. В іншому приміщенні жила родина орендаря корчми. З помешкання орендаря до корчми йшли добре укріплені двері.

Шинки ставили на околиці села чи між окремими поселеннями при дорозі. На вигляд шинки, його планування впливали сусідні садиби, характер заняття їх власників, традиції, ступінь економічного розвитку, природні умови і ландшафт.

Галерея

Корчма з села Рудяків
Всередині шинка з села Рудяків
Всередині шинку з села Рудяків

Медіа