Відмінності між версіями «На-самоті»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 15: Рядок 15:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:наодинці3.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:наодинці3.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:нводинці4.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:нводинці4.jpg|x140px]]
 +
 
|}
 
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Z3JCRi82aKs}}
 +
==Див.також==
 +
==Джерела і література==
 +
==Зовнішні посилання==
  
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 08:11, 17 жовтня 2018

На-самоті, нар. Наединѣ, съ глазу на глазъ. Дівчача натура усюди однаковісінька: проміж людей так і соромиться, нехай же на самоті, так ну! Кв. І. 248.

Сучасні словники

НАОДИНЦІ, присл.

1. Сам на сам, удвох без свідків. Другого дня Дмитро покликав Катю до себе й про щось довго говорив наодинці (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 35); Наталка.. більше мовчала і навіть наодинці з Даркою не згадувала про Циганюка (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 250); Там — наодинці з дубами і кленами — він заспокоївся (Юрій Смолич, II, 1958, 19).

2. На самоті, самітно, без інших. Наодинці Дмитро відчував своє горе значно гостріше, аніж на людях (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 118); Вона могла наодинці виплакати все, чим наболіло її серце (Олесь Гончар, I, 1954, 160); Він любив полювати наодинці (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 84).

Ілюстрації

Наодинці1.jpg Наодинці2.jpg Наодинці3.jpg Нводинці4.jpg

Медіа

Див.також

Джерела і література

Зовнішні посилання