Відмінності між версіями «Лейтарь»
(→Див. також) |
|||
| (не показані 10 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | [[Категорія:Ле]] | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:001.jpg|x250px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чёрный_рейтар.jpg|x250px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:200px-Reiter_gdanski_2.1.jpg|x250px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Black-Reiter-01.jpg|x250px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| Рядок 28: | Рядок 26: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Черкас Б. В. Рейтари // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; | ||
| + | |||
| + | Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 172. — ISBN 978-966-00-1290-5. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:27, 21 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 353.
Лейта́рь, -ря́, м. Рейтаръ. Скоро лейтарі до його прибували, листи подавали. АД. II. 123.
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Словник української мови
Найманий солдат важкої кавалерії у Західній Європі XVI—XVII ст. та Росії XVII ст.
Ілюстрації
|
|
|
|
Цікаві факти
Прийшли на зміну важкій лицарській кінноті. Мали на озброєнні вогнепальну зброю (рушницю або карабін, пістолі), палаші, а іноді і списи; носили шоломи і нагрудні лати. Рейтари/Лейтарі нарівні з кірасирами і драгунами використовувались для завдання вирішальних ударів противнику. Вели атаку щільними бойовими порядками. Організацію і тактику ведення бою розробив Моріс Оранський у нідерландській армії. Рейтари/Лейтарі складались переважно з німців і служили в постійних найманих арміях Польщі, Швеції, німецьких держав.
Рейтарські/Лейтарські підрозділи використовувались польським урядом в Україні для придушення козацьких повстань та під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького 1648-57. Українські козацькі полки неодноразово завдавали поразок рейтарським/лецтарським військовим частинам. На поч. 18 століття рейтари/лейтарі були замінені драгунами та кінними єгерами.
Джерела та література
Черкас Б. В. Рейтари // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ;
Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 172. — ISBN 978-966-00-1290-5.
