Відмінності між версіями «Беззаконно»
(→Медіа) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Категорія:Бе]] | ||
==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.== | ==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.== | ||
| Рядок 18: | Рядок 19: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|dLozdd4qDos}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 31: | Рядок 32: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/bezzakonno | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/беззаконно | ||
| + | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:27, 19 листопада 2018
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Беззаконно, нар. Беззаконно.
Сучасні словники
Словник української мови
БЕЗЗАКО́ННО. Присл. до беззаконний. Порушуючи правовий порядок, закони, установлені у певному суспільстві, державі, в певну епоху. Губернатор беззаконно викинув мене, мою жінку.. і ще кількох з «Просвіти» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 313).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
БЕЗЗАКО́ННИЙ, а, е. Який суперечить установленим законам; протизаконний. — Наш великий інквізитор. Віри стовп і оборона, Перед ним не може скритись Навіть думка беззаконна (Володимир Самійленко, I, 1958, 193); // Який іде всупереч вимогам моралі, справедливості. Свій суд беззаконний над вами Катюги-судді вирікали, і ви На смерть волочили кайдани (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 280).
БЕЗЗАКО́ННИК, а, чол., заст. Той, хто порушує закон. Цар.. зараз же бомагу й посилає, Щоб беззаконника такого-то схопить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 60). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 128.
БЕЗЗАКО́ННЯ, я, сер. Порушення правового порядку, законів, установлених у певному суспільстві, державі, в певну епоху. Він [Т. Шевченко] гостро говорив на слідстві про пригнічення панами народу, про беззаконня, які чинили скрізь царські чиновники (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 38); — Як же так, діду? — чужий біль гострим ножем полоснув серце парубка.. — Це ж беззаконня! Це ж і раніше ви своє право висудили! (Михайло Стельмах, I, 1962, 340); Сваволя і беззаконня суперечать самій суті радянської соціалістичної демократії і караються як найтяжчий злочин (Радянський суд охороняє права.., 1954, 15). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 128.
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/беззаконно
