Відмінності між версіями «Владарь»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Вл]] | [[Категорія:Вл]] | ||
− | == | + | ==За словником== |
− | Тлумачення слова у | + | Тлумачення слова у - словниках |
− | + | ||
+ | 1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех. | ||
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. | ||
− | + | ||
+ | 2.ВЛА́ДА́Р, владаря, чол., уроч. Те саме, що володар | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701. | ||
− | + | ||
+ | 3.Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. | ||
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
Том 1, ст. 244. | Том 1, ст. 244. | ||
− | + | ||
+ | 4.Владарь-даря́, ч., кого, чого і без додатка. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар. | ||
Тлумачний словник української мови | Тлумачний словник української мови | ||
− | + | ||
+ | 5.Влaдарь - власник | ||
Церковнослов'янський словник | Церковнослов'янський словник | ||
Рядок 20: | Рядок 25: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:власник.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:власник.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:владарь1.jpg|x140px]] | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|_igwlpNU3Eg}} | {{#ev:youtube|_igwlpNU3Eg}} | ||
+ | {{#ev:youtube|adV8DAUxb4Y}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Рядок 29: | Рядок 36: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1. | + | Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1. |
− | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. | + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. |
− | https://www.youtube.com/ | + | https://www.youtube.com/ |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 17:24, 15 жовтня 2018
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
За словником
Тлумачення слова у - словниках
1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244.
2.ВЛА́ДА́Р, владаря, чол., уроч. Те саме, що володар Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701.
3.Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 244.
4.Владарь-даря́, ч., кого, чого і без додатка. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар. Тлумачний словник української мови
5.Влaдарь - власник Церковнослов'янський словник
Ілюстрації
МедіаДив. такожДодаткова інформація https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA Джерела та літератураЮридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. https://www.youtube.com/ Зовнішні посилання |