Відмінності між версіями «Бабойка»
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | [http://%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B0 wiki/баба] | + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B0 wiki/баба] |
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%81%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0 wiki/бабусенька] | ||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%81%D1%8F wiki/бабуся] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Поточна версія на 13:15, 15 жовтня 2018
Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Зміст
Сучасні словники
1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).
2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).
3. розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).
4. перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він «баба» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 145).
5. у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. — Та, — махнув рукою Мирон, — звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).
6. заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Степан Васильченко, II, 1959, 347).
7. заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (Номис, 1864, № 5616).
8. Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 269). ♦ Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах. * У порівняннях. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Снігова баба: а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) те саме, що баба 8; Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. — Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Леся Українка, III, 1952, 569).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
wiki/баба wiki/бабусенька wiki/бабуся
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.