Відмінності між версіями «Магнатерія»
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ма]] | [[Категорія:Ма]] | ||
| − | == | + | ==За словником== |
| − | Тлумачення слова у | + | Тлумачення слова у словниках |
| − | + | 1.Магнатерія – вище дворянство старої Польщі. | |
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| − | + | 2.Магнате́рія: -- панівна верства суспільства (магнати, магнатство) | |
Толковый украинский словарь. 2014. | Толковый украинский словарь. 2014. | ||
| − | + | ==Історія== | |
| + | В Україні земельна власність магнатеріЇ почала формуватися в 14 ст., коли її значна частина опинилася під владою польських і литовських шляхтичів і князів. Протягом 15–16 ст. магнатерія українського походження була зрівняна урядами Корони Польської й Великого князівства Литовського в правах з польськими і литовськими шляхтичами. Серед магнатів на укр. землях особливо виділялися могутністю князі, переважно литовського походження: Вишневецькі, Заславські, Корецькі, Острозькі, Четвертинські, Чорторийські. Деякі з них нерідко ставали в рішучу опозицію вищій владі. На середину 17 ст. магнатерії вдалося захопити в Україні близько 70–80 % селян разом із землею. Національна революція 1648–1676 ліквідувала старі кріпосницькі відносини та магнатські володіння на більшій території Наддніпрянської України. У 18 ст. вони продовжували зберігатися в західних регіонах. На Правобережній Україні земельна власність магнатів не тільки відновилася, а й помітно зросла. Унаслідок 2-го поділу Речі Посполитої та приєднання Правобережжя до Російської імперії (1793) тамтешніх магнатів царський уряд зрівняв у статусі з російським дворянством. У Лівобережній Україні, Слобідській Україні, на півдні України на магнатерію перетворилися представники давніх старшинських родів , новоявлене панство. Їхні маєтки здебільшого проіснували до 1917. У Західній Україні земельна власність магнатів (Васильки, Крисківи, Миколаєвичі, Богдановичі та ін.) була ліквідована радянською владою на початку Другої світової війни. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:магнати01.jpg | | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:магнати01.jpg |x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:магнатерія.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:магнатерія.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Stanislaw Antoni Szczuka (1652 1654-1710).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Магнати02.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | + | ==Медіа== | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | {{#ev:youtube|nSOZ_KwEC0s}} | |
| − | + | ||
Поточна версія на 12:19, 27 жовтня 2018
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
За словником
Тлумачення слова у словниках
1.Магнатерія – вище дворянство старої Польщі. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
2.Магнате́рія: -- панівна верства суспільства (магнати, магнатство) Толковый украинский словарь. 2014.
Історія
В Україні земельна власність магнатеріЇ почала формуватися в 14 ст., коли її значна частина опинилася під владою польських і литовських шляхтичів і князів. Протягом 15–16 ст. магнатерія українського походження була зрівняна урядами Корони Польської й Великого князівства Литовського в правах з польськими і литовськими шляхтичами. Серед магнатів на укр. землях особливо виділялися могутністю князі, переважно литовського походження: Вишневецькі, Заславські, Корецькі, Острозькі, Четвертинські, Чорторийські. Деякі з них нерідко ставали в рішучу опозицію вищій владі. На середину 17 ст. магнатерії вдалося захопити в Україні близько 70–80 % селян разом із землею. Національна революція 1648–1676 ліквідувала старі кріпосницькі відносини та магнатські володіння на більшій території Наддніпрянської України. У 18 ст. вони продовжували зберігатися в західних регіонах. На Правобережній Україні земельна власність магнатів не тільки відновилася, а й помітно зросла. Унаслідок 2-го поділу Речі Посполитої та приєднання Правобережжя до Російської імперії (1793) тамтешніх магнатів царський уряд зрівняв у статусі з російським дворянством. У Лівобережній Україні, Слобідській Україні, на півдні України на магнатерію перетворилися представники давніх старшинських родів , новоявлене панство. Їхні маєтки здебільшого проіснували до 1917. У Західній Україні земельна власність магнатів (Васильки, Крисківи, Миколаєвичі, Богдановичі та ін.) була ліквідована радянською владою на початку Другої світової війни.
Ілюстрації
|
|
.jpg)
|
|
