Відмінності між версіями «Їдення»
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | ЇДА́, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459). | ||
| + | |||
| + | 2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112). | ||
| + | |||
| + | '''E-slovnik | ||
| + | Тлумачний словник української мови''' | ||
| + | |||
| + | 1) Дія за знач. їсти 1). | ||
| + | 2) розм., рідко. Те саме, що їжа 1). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 3.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 16: | Рядок 31: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Камбоджійцями і філіпінцями вживається в їжу качине яйце, в якому вже сформувався зародок птиці 19-20 денного віку, в якому проглядаються сформовані дзьоб і кістки. Страва вважається делікатесом. Назва страви — балут. | ||
| + | |||
| + | Статистичний європеєць викидає протягом року 179 кілограмів харчів. | ||
| + | |||
| + | У письменників XIX ст. їжа часто виступала предметом опису (І. Котляревський «Енеїда»), а інколи й назвою твору: «Пархомове снідання» Г. Квітки-Основ’яненка; Ю. Федькович у своїй літературній казці «Від чого море солоне» зобразив не саму їжу, а всі ті предмети побуту, які її стосуються; М. Черемшина в оповіданні «За мачуху молоденьку...» звертається до розгорнутого описання українських національних страв, які споживали на весіллі | ||
| + | |||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B6%D0%B0 Їжа] | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F Кулінарія] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 14:58, 21 жовтня 2018
Їде́ння, -ня, с. Ѣда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. Ном. № 14007.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЇДА́, и, жін.
1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459).
2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).
E-slovnik Тлумачний словник української мови
1) Дія за знач. їсти 1). 2) розм., рідко. Те саме, що їжа 1).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Камбоджійцями і філіпінцями вживається в їжу качине яйце, в якому вже сформувався зародок птиці 19-20 денного віку, в якому проглядаються сформовані дзьоб і кістки. Страва вважається делікатесом. Назва страви — балут.
Статистичний європеєць викидає протягом року 179 кілограмів харчів.
У письменників XIX ст. їжа часто виступала предметом опису (І. Котляревський «Енеїда»), а інколи й назвою твору: «Пархомове снідання» Г. Квітки-Основ’яненка; Ю. Федькович у своїй літературній казці «Від чого море солоне» зобразив не саму їжу, а всі ті предмети побуту, які її стосуються; М. Черемшина в оповіданні «За мачуху молоденьку...» звертається до розгорнутого описання українських національних страв, які споживали на весіллі
