Відмінності між версіями «Їдениця»
(не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ід,Їд]] | [[Категорія:Ід,Їд]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980''' | ||
+ | |||
+ | ЄДИНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що єдина́чка. Мати вхопила свою пещену єдиницю долонями за щоки й поцілувала (Н.-Лев., III, 1956, 236). | ||
+ | |||
+ | '''Словник української мови''' | ||
+ | |||
+ | ЄДИНА́ЧКА, и, жін., діал. Жіночий рід до єдинак. Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану. Росла вона.. і пещена була така! бо сказано — єдиначка (Марко Вовчок, I, 1955, 85). | ||
+ | |||
+ | ЄДИНА́К, а, чол., діал. Одинак. Вони втішалися одним живим сином, єдинаком Якимцьом (Нечуй-Левицький, I, 1956, 173). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мати_і_дочка.gif|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мати і дочка 2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мати і дочка 3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|V7rwbD1t79c}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | Слово дуже схоже на "одиницю", через що його часто можуть плутати з цифрою 1 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 14:58, 21 жовтня 2018
Їдениця, -ці, ж. = Єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980
ЄДИНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що єдина́чка. Мати вхопила свою пещену єдиницю долонями за щоки й поцілувала (Н.-Лев., III, 1956, 236).
Словник української мови
ЄДИНА́ЧКА, и, жін., діал. Жіночий рід до єдинак. Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану. Росла вона.. і пещена була така! бо сказано — єдиначка (Марко Вовчок, I, 1955, 85).
ЄДИНА́К, а, чол., діал. Одинак. Вони втішалися одним живим сином, єдинаком Якимцьом (Нечуй-Левицький, I, 1956, 173).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Слово дуже схоже на "одиницю", через що його часто можуть плутати з цифрою 1