Відмінності між версіями «Анциболотський»
(→Сучасні словники) |
(→Див. також) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
1. Прикм. до чорт 1—3; належний чортові. Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Тарас Шевченко, II, 1963, 412). | 1. Прикм. до чорт 1—3; належний чортові. Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Тарас Шевченко, II, 1963, 412). | ||
| − | Чортова | + | Чортова шкіра ; Чортове колесо |
| − | ♦ Чортова | + | ♦ Чортова дюжина; Чортова тетеря 1; Чортове зілля: а) чаклунське зілля. Обійшла, видно, дурня; обпоїла чортовим зіллям (Панас Мирний, III, 1954, 72); б) міцне куриво, тютюн. Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину і за звичкою поліз до кишені за люлькою. Чортове зілля і чортів дим трохи втихомирили старого (Михайло Стельмах, I, 1962, 383); в) міцний спиртовий напій. І знаєш, товаришу, оті сто грамів прийшлися якраз впору. Розв'язали вони мені язика. Якби я не хильнув того чортового зілля, то ніколи не розказав би секретареві про свої ходіння по муках (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 111); г) уживається як лайка. — Та що ви кажете [про ґуральню]? Звідки? — Не вірить, чортове зілля.. — Кидай лопату, ході-м. — Куди? — Не питай, а ходім (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 34); Чортове число — те саме, що Чортова дюжина (див. дюжина). [Семен:] А що ви тепер пишете? [Петро:] Малюнки літньої природи. Це буде низка невеличких поезій. Дванадцять п'єсок уже написав, а от на чортовому числі спіткнувся (Володимир Самійленко, II, 1958, 101). |
2. перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. — Оце завіз мене в якийсь вулик. Це не Западинці, а якийсь чортів мішок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317); — Ану, покажи свої руки! Одразу вдарило в голову: усе пропало! Через чортову коросту не приймуть у школу (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 73); — Ага, ага... Поглядаєш так, мовбито й нічого, а чортову думку маєш (Гнат Хоткевич, II, 1966, 129); | 2. перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. — Оце завіз мене в якийсь вулик. Це не Западинці, а якийсь чортів мішок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317); — Ану, покажи свої руки! Одразу вдарило в голову: усе пропало! Через чортову коросту не приймуть у школу (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 73); — Ага, ага... Поглядаєш так, мовбито й нічого, а чортову думку маєш (Гнат Хоткевич, II, 1966, 129); | ||
// У лайливих або фамільярних висловах. — Є у нас тут на селі одна дівчина, Наталка зветься, коли б ви її побачили — прямо закохалися: висока, чорноброва, як ягода, чортова дівка (Степан Васильченко, IV, 1960, 27). | // У лайливих або фамільярних висловах. — Є у нас тут на селі одна дівчина, Наталка зветься, коли б ви її побачили — прямо закохалися: висока, чорноброва, як ягода, чортова дівка (Степан Васильченко, IV, 1960, 27). | ||
| − | ♦ До чортового батька — чимало, багато. — Ти мені тут не собач! — люто повернув Тимко підсиненими білками очей. — Вас таких до чортового батька було, щоб мені на шию сісти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 271); На чортового батька — для чого, навіщо. — Ну що мені з тобою робити? Натовкти твоїм дурним лобом об сосну шкода — всохне. Вона хоч тінь дає, а ти на якого чортового батька живеш на світі? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 345); На чортового сина | + | ♦ До чортового батька — чимало, багато. — Ти мені тут не собач! — люто повернув Тимко підсиненими білками очей. — Вас таких до чортового батька було, щоб мені на шию сісти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 271); На чортового батька — для чого, навіщо. — Ну що мені з тобою робити? Натовкти твоїм дурним лобом об сосну шкода — всохне. Вона хоч тінь дає, а ти на якого чортового батька живеш на світі? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 345); На чортового сина ; Ну тебе (його і т. ін.) к чортовій матері; Іди (забирайся і т. ін.) к чортовій матері див. мати 1; Чортів син ; Чортів син буду (будь я) ; Чортова душа ; Чортового батька: а) уживається при запереченні чого-небудь, навряд чи. — Чортового батька покуре! — одказав гордо Пищимуха. — Він дума, що як він становий, то й хитрий (Панас Мирний, IV, 1955, 384); б) нічого, зовсім нічого. Заробила Ганка чортового батька (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 85); Чортового сина ; Якої чортової матері 1. |
3. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв. Під великим корчем давно поваленої тайфуном піхти, серед сушняку і заростей лимонника та чортового дерева, диверсант зупинився (Олександр Довженко, I, 1958, 102); Однією з найдревніших рослин нашої флори є водяний горіх. За химерні форми.. великих ромбовидних або трикутних плодів-горіхів цю однорічну рослину подекуди звуть ще рогульками, чилимом, водяним каштаном, чортовим горіхом тощо (Наука і життя, 4, 1961, 38). | 3. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв. Під великим корчем давно поваленої тайфуном піхти, серед сушняку і заростей лимонника та чортового дерева, диверсант зупинився (Олександр Довженко, I, 1958, 102); Однією з найдревніших рослин нашої флори є водяний горіх. За химерні форми.. великих ромбовидних або трикутних плодів-горіхів цю однорічну рослину подекуди звуть ще рогульками, чилимом, водяним каштаном, чортовим горіхом тощо (Наука і життя, 4, 1961, 38). | ||
▲ Чортові пальці: а) закам'янілі рештки всередині раковин у викопних головоногих молюсків (белемнітів). Вченим, які досліджують палеотемпературу, багато розповіли всім відомі «чортові пальці» — загострені мінеральні утвори, схожі на крупнокаліберні кулі (Наука і життя, 10, 1968, 35); б) камінні злитки в формі пальців, що утворюються в піску від удару блискавки. | ▲ Чортові пальці: а) закам'янілі рештки всередині раковин у викопних головоногих молюсків (белемнітів). Вченим, які досліджують палеотемпературу, багато розповіли всім відомі «чортові пальці» — загострені мінеральні утвори, схожі на крупнокаліберні кулі (Наука і життя, 10, 1968, 35); б) камінні злитки в формі пальців, що утворюються в піску від удару блискавки. | ||
| Рядок 17: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:666.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1525103416_1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chertov_palec_chto_takoe_belemnit-_kamen_dyavola-_rostri_belemnitov-_primenenie_v_medicine-_mesto_kogtej_2.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|FNjC4Bvp01M}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 wiki/чорт] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/chortjachyj Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 366.] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 12:24, 15 жовтня 2018
Анци́болотський, -а, -е. Чертовскій. А щоб ви показилися анциболотські [жаби]! Грин. II. 333.
Зміст
Сучасні словники
1. Прикм. до чорт 1—3; належний чортові. Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Тарас Шевченко, II, 1963, 412).
Чортова шкіра ; Чортове колесо
♦ Чортова дюжина; Чортова тетеря 1; Чортове зілля: а) чаклунське зілля. Обійшла, видно, дурня; обпоїла чортовим зіллям (Панас Мирний, III, 1954, 72); б) міцне куриво, тютюн. Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину і за звичкою поліз до кишені за люлькою. Чортове зілля і чортів дим трохи втихомирили старого (Михайло Стельмах, I, 1962, 383); в) міцний спиртовий напій. І знаєш, товаришу, оті сто грамів прийшлися якраз впору. Розв'язали вони мені язика. Якби я не хильнув того чортового зілля, то ніколи не розказав би секретареві про свої ходіння по муках (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 111); г) уживається як лайка. — Та що ви кажете [про ґуральню]? Звідки? — Не вірить, чортове зілля.. — Кидай лопату, ході-м. — Куди? — Не питай, а ходім (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 34); Чортове число — те саме, що Чортова дюжина (див. дюжина). [Семен:] А що ви тепер пишете? [Петро:] Малюнки літньої природи. Це буде низка невеличких поезій. Дванадцять п'єсок уже написав, а от на чортовому числі спіткнувся (Володимир Самійленко, II, 1958, 101). 2. перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. — Оце завіз мене в якийсь вулик. Це не Западинці, а якийсь чортів мішок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317); — Ану, покажи свої руки! Одразу вдарило в голову: усе пропало! Через чортову коросту не приймуть у школу (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 73); — Ага, ага... Поглядаєш так, мовбито й нічого, а чортову думку маєш (Гнат Хоткевич, II, 1966, 129); // У лайливих або фамільярних висловах. — Є у нас тут на селі одна дівчина, Наталка зветься, коли б ви її побачили — прямо закохалися: висока, чорноброва, як ягода, чортова дівка (Степан Васильченко, IV, 1960, 27). ♦ До чортового батька — чимало, багато. — Ти мені тут не собач! — люто повернув Тимко підсиненими білками очей. — Вас таких до чортового батька було, щоб мені на шию сісти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 271); На чортового батька — для чого, навіщо. — Ну що мені з тобою робити? Натовкти твоїм дурним лобом об сосну шкода — всохне. Вона хоч тінь дає, а ти на якого чортового батька живеш на світі? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 345); На чортового сина ; Ну тебе (його і т. ін.) к чортовій матері; Іди (забирайся і т. ін.) к чортовій матері див. мати 1; Чортів син ; Чортів син буду (будь я) ; Чортова душа ; Чортового батька: а) уживається при запереченні чого-небудь, навряд чи. — Чортового батька покуре! — одказав гордо Пищимуха. — Він дума, що як він становий, то й хитрий (Панас Мирний, IV, 1955, 384); б) нічого, зовсім нічого. Заробила Ганка чортового батька (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 85); Чортового сина ; Якої чортової матері 1. 3. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв. Під великим корчем давно поваленої тайфуном піхти, серед сушняку і заростей лимонника та чортового дерева, диверсант зупинився (Олександр Довженко, I, 1958, 102); Однією з найдревніших рослин нашої флори є водяний горіх. За химерні форми.. великих ромбовидних або трикутних плодів-горіхів цю однорічну рослину подекуди звуть ще рогульками, чилимом, водяним каштаном, чортовим горіхом тощо (Наука і життя, 4, 1961, 38). ▲ Чортові пальці: а) закам'янілі рештки всередині раковин у викопних головоногих молюсків (белемнітів). Вченим, які досліджують палеотемпературу, багато розповіли всім відомі «чортові пальці» — загострені мінеральні утвори, схожі на крупнокаліберні кулі (Наука і життя, 10, 1968, 35); б) камінні злитки в формі пальців, що утворюються в піску від удару блискавки.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 366.
