Відмінності між версіями «Звірина»

Поточна версія на 11:10, 15 жовтня 2018

Звірина, -ни, ж. 1) = II. Звір. В кущах чатують на звірину. К. Іов. 87. Св. Юрій почав скликати до себе усяку звірину. Грин. II. 72. 2) соб. Звѣри, звѣрье. Зібралася звірина до своєї громади. Гол. III. 499. 3) Звѣрина, звѣриное мясо. А в селянина в борщі свинина.... А. в дворянина з перцем звірина. Грин. III. 540. Ум. Звіринка.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗВІРИ́НА. и, жін. Дика, звичайно хижа, тварина; звір (див. звір) 1). Вніс [мисливець] його [зайця] в хату; взяла його дріж; Дивиться пильно на мене звірина; Так мов і хоче сказати: «Не ріж» (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 120); Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах. Жодна пташка не подавала голосу; жодна звірина не пробігала(Олесь Донченко, II, 1956, 35); І ось серед бурі, у темнім бору Страшна перед нами звірина з'явилась… (Павло Тичина, III, 1947, 186); * У порівняннях. — В степу я був, один, як той козак Голота.. Сирі качани гриз, у скиртах звіриною спав... (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 82); // Тварина взагалі. Максим.. набрав груддя повну пазуху й помчався насупроти бугая, ревучи й передражнюючи страшну звірину... (Панас Мирний, I, 1949, 211).

ЗВІРИНА́, и, жін. 1. тільки одн., збірн. Дикі, звичайно хижі, тварини; звірі. Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 176); Слава сонцю молодому В світлоносній вишині! Слава першим хвилям грому, Слава птиці й звірині! (Максим Рильський, II, 1960, 44). 2. М'ясо дикого звіра. Він [ліс] давав гриби і ягоди, звірину і смолу для човнів (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 25); — Він ніколи не брав у походи возів, ні м'яса не варив, але, покраявши конятину чи звірину, чи яловичину, пік на жару (Олександр Довженко, I, 1958, 293). Лихо 3 панами цими! Й де вона Взялась, та люта звірина, На нашу голову? (Павло Тичина, II, 1947, 63). 3. перен. збірн. Дуже люті, жорстокі люди.

Словник синонімів

ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки - позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙрідше,ЖОРСТКИ́Йрідше;НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ, ВА́РВАРСЬКИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ, ЗВІРИ́НИЙ, ВО́ВЧИЙ, БУЗУВІ́РСЬКИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙзаст., БЕЗЩА́ДНИЙзаст. (якому притаманна надзвичайна жорстокість); ДРАКО́НІВСЬКИЙ (перев. із сл. закон); ІНКВІЗИ́ТОРСЬКИЙ (про дії, звичаї, заходи тощо). Та ворог, пустивши ракету, жорстокий, нещадний і злий, ударив огнем з кулемета по нашій сестричці малій (М. Упеник); Вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим (Григір Тютюнник); Олігархічна держава [Спарта] виховувала своїх громадян абсолютно безжальними до чужинців і власних рабів (з газети); - Як же можна в папірці смерть накликати на людину? Хтось дуже безсердечний писав оцей контракт (М. Стельмах);Колись жив у нашому селі пан Старджинський. Кажуть люди, що дуже лихий, немилосердний був до своїх кріпаків (Легенди та перекази); Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий та щасливий та немилостивий - себелюбець і самоправець (Марко Вовчок); Твердо стіймо за рідну країну, Все віддаймо їй, милі брати, Бо хотять і шукають загину Її люті, нелюдські кати (П. Грабовський); Полюбив той жорсткий пан дідуся (Ганна Барвінок); Дикунська розправа сколихнула в його.. душі всі сили благородного обурення і священного гніву (Ю. Смолич); - Варварські окупанти спалили моє добро, записи й наукові спостереження (Ю. Яновський); Всі знали вовчу вдачу варягів, і всі раді були з того, що Володимир вивіз варязькі полки у Візантію (Юліан Опільський); Яких тільки витончених бузувірських засобів не вигадували [фашисти], щоб убивати (з газети); Людина втратила людський образ: це була тварина тупа, жорстока й безпощадна (З. Тулуб); Проти скромних діячів українських недільних шкіл.. були застосовані драконівські закони (О. Білецький); - Політичної думки в Росії, власне, немає.. Інквізиторська цензура давить її в самих зернах, знищує в зародку (В. Канівець).

ТВАРИ́ННИЙ, ТВАРИ́НЯЧИЙ, ЖИВОТИ́ННИЙрозм.; ЗВІРИ́НИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ. Тваринний світ; Тваринний планктон; Його пронизує жах. Дикий, тваринний страх перед отією, п’ятою зустріччю (А. Дімаров); Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Васильченко); Щось животинне, вовче було в його хижому виду, в хижих очах, в самому апетиті, як він кинувся уплітати баранину та дичину (І. Нечуй-Левицький); Тільки на шостий день, дослідивши тайгову ріку, звірині й мисливські стежки, помітив Глушак вдалині людську постать (О. Довженко); Долівку було наслано дошками, розвішані і розстелені коштовні килими, звірячі шкури, рушниці, шаблі на стінах... (Г. Хоткевич). - Пор. 1. твари́на.

Ілюстрації

Медіа

Іноземні словники

English

Oxford dictionary

Etymology

From Middle English beeste, beste, from Old French beste (French bête), from Latin bēstia (“animal, beast”); many cognates – see bēstia.

Pronunciation

/biːst/

Noun

1. An animal, especially a large or dangerous four-footed one.

‘a wild beast’

‘On landing, the astronaut ‘will be able to deal with wild beasts, sharks and other dangerous animals or enemies’, the website reported.’

1.1 usually beasts A domestic animal, especially a bovine farm animal. ‘Used to be that farm beasts, cattle and sheep, sometimes even pigs, were herded into the fields after harvest, working over the stubble and roots.’

‘This was an irresistible combination - shame it had to close early but at least those noble beasts can enjoy the after show party down on the farm.’

‘This was an irresistible combination - shame it had to close early but at least those noble beasts can enjoy the after show party down on the farm.’

1.2 humorous, archaic An animal as opposed to a human.

‘the gift of reason differentiates humanity from the beasts’

‘According to him, the second category of people, which did not contribute to science and knowledge, are more like beasts than human beings.’

‘The media frenzy following her arrest portrayed an image of a person more beast than human.’

1.3 An inhumanly cruel, violent, or depraved person.

‘he is a filthy drunken beast’

‘The guests of the banquet sway extraneously from portrayals as parasites, wild, carnivorous beasts and ravenous dogs to spoilt brats at a kid's party to well mannered socialites.’

‘That sentence was increased after the intervention of the Home Secretary, who instead insisted on a whole life tariff for the sex beast.’

1.4 informal An objectionable or unpleasant person or thing.

‘a scheming, manipulative little beast’

‘So I dumped a great girl and got involved with what turned out to be the psycho beast from hell.’

‘Ringing in his ears will be his father's warning ‘not to make a beast of yourself’.’

1.5 the beast A person's brutish or untamed characteristics.

‘the beast in you is rearing its ugly head’

‘As Somerset have demonstrated so emphatically down at Taunton, the Australians bring out the beast in everyone.’

‘Any situation that makes you anonymous and gives permission for aggression will bring out the beast in most people.’

1.6 informal with adjective A thing or concept possessing a particular quality.

‘that much-maligned beast, the rave record’

‘Not only was it that rare beast, a new opera, it was an opera that was Canadian to the core, with music by composer Estacio and a libretto by playwright Murrell.’

‘What is far more important to Bullfrog, a true Canadian beast, than who comprises the audience that comes to see them on any given night, is that there is an audience.’

Derived terms

beastly

minibeast

saddle beast

beast of burden

Related terms

bestial

bestiary

Verb

beast (third-person singular simple present beasts, present participle beasting, simple past and past participle beasted)

(Britain, military) to impose arduous exercises, either as training or as punishment.

Adjective

beast (comparative more beast, superlative most beast)

(slang) great; excellent; powerful quotations

Anagrams

Bates, Sebat, abets, baste, bates, beats, besat, betas, esbat, tabes

Synonyms

animal, creature, brute

Deutsch

Biest

Deutsches Wörterbuch

Biest

<Biests (Biestes), Biester> das Biest SUBST

1. abwert. lästiges, unangenehmes Tier Das Biest hat mich gestochen., Nehmen sie doch das Biest an die Leine!

2. abwert. gemeiner, durchtriebener und hinterhältiger Mensch So ein elendes Biest!, Das Biest hat mich belogen.

Biest

das; -(e)s, -er; gespr pej; verwendet für eine Person/ein Tier, über die/das man sich ärgert <ein faules, freches,ungezogenes Biest>: Das Biest hat mich gebissen!

Biest

(biːst) 

substantiv sächlich

Biest(e)s , Biester

umgangssprachlich

1. abwertend lästiges Tier Mich hat schon wieder so ein blödes Biest gestochen!

2. meist mit zeigender Geste verbunden ungewöhnlich großes Tier Die Forelle, die ich gefangen habe, war so einBiest!

3. abwertend ungezogenes Kind Ungezogene Biester!

4. abwertend gemeine Frau Du heimtückisches Biest!

Substantiv, n

Worttrennung

Biest, Plural: Bies·ter

Aussprache

[biːst]

Bedeutungen

[1] widerwärtiges Tier

[2] abwertend: gemeiner, hinterhältiger Mensch, häufig speziell: gemeine Frau

Herkunft

im 16. Jahrhundert aus dem Niederdeutschen, das über Mittelniederländisch und Altfranzösisch auf lateinisch bestia → la zurückgeht

Synonyme

[1, 2] Bestie, Scheusal, Untier

Sinnverwandte Wörter

[1] Monster, Ungeheuer

[2] Dreckskerl, Furie, Luder, Mistkerl, Miststück, Weibsstück

Gegenwörter

[2] Liebling, Schatz

Oberbegriffe

[1] Tier

[2] Person

Beispiele

[1] „Als mich das Biest immer noch nicht loslassen wollte, rannte ich laut um Hilfe brüllend herum.“

[1] „Und es kamen immer mehr von den Biestern.“

[2] Sie erwies sich als ein richtiges Biest.

[2] „Nein, viel wichtiger ist doch, dass Euch genau das gelungen ist, was man den Herren jetzt zum Nachteil auslegen möchte: dass aus schrecklichen, haarigen Biestern Menschen männlichen Geschlechts geworden sind, die fähig und willens sind zu reflektieren.“

Wortbildungen

biestig, biesterfrei, Feierbiest

Цікаві факти

Жевода́нський звір (фр. La Bête du Gévaudan, окситан. La Bèstia de Gavaudan) — загадкова вовкоподібна істота, звір-людожер, який тероризував французьку провінцію Жеводан[fr] (тепер департамент Лозер), а саме селища у Маржеридських горах[fr] на півдні Франції (на кордоні історичних регіонів Овернь та Лангедок) з 1764 по 1767 рік. Жертвами Жеводанського звіра стало близько 230 чоловік, з яких 123 були Звіром вбиті та з'їдені. Про його знищення оголошувалось кілька разів, однак суперечки про природу Жеводанського звіра не завершились навіть з припиненням нападів. Історія Жеводанського звіра вважається однією з найзагадковіших у французькій історії, нарівні, наприклад, з легендою про Залізну маску.

Зовнішній вигляд

Жеводанський звір описувався очевидцями як хижак, подібний до вовка, але розміром з корову, з дуже широкими грудьми, довгим гнучким хвостом з щіточкою на кінці, як у лева, витягнутим писком, як у хорта, з невеликими загостреними вухами та великими іклами, що виступають з пащі. Шерсть у Звіра була, згідно з більшістю очевидців, жовтувато-рудою, але вздовж хребта на спині в нього була незвичайна смужка темної шерсті. Іноді мова йшла про значні темні плями на спині та боках. Варто відзначити, що такий опис майже повністю відповідає опису хижака гієни, за винятком його розмірів.

Тактика Звіра була нетипова для хижака: він в першу чергу мітив у голову, роздираючи обличчя, і не намагався, подібно звичайним хижакам, перегризти горло або кінцівки. Зазвичай він збивав жертву додолу навальним кидком, але пізніше опанував іншу тактику — наблизившись в горизонтальному положенні, піднімався перед жертвою на сторчки і завдавав ударів передніми лапами. Своїх жертв він часто залишав без голови. Якщо Звір був змушений тікати, він це робив легкою рівною пробіжкою. Звір вочевидь надавав перевагу полюванню на людей над полюванням на худобу — у тих випадках, коли жертва опинялася поруч з чередою корів, кіз або овець, Звір нападав саме на чередника, не звертаючи уваги на тварин. Звичайними жертвами Звіра були жінки та діти — ті, що працювали самі або навіть по двоє, і ті, що не мали зброї при собі. Чоловіки, як правило, працювали в полі великими групами і були здатні відбитися від хижака косами та вилами, тому вони його жертвами майже ніколи не бували. Кількість нападів примушувала багатьох людей думати, що вони мають справу не з одним Звіром, а з цілою зграєю. Деякі свідки зазначали, що супутником Звіра була подібна до нього тварина — доросла чи молода. У деяких джерелах можна зустріти згадку про те, що поруч зі Звіром один чи два рази бачили якусь людину, що змушувало декого припускати, що Звіра видресирував для нападів на людей якийсь лиходій — хоча останнє відноситься вже до області пов'язаних зі Звіром міфів. Звір ніколи не потрапляв у пастки, ігнорував отруйні приманки, що вдосталь розкидували в лісі, і протягом трьох років успішно тікав із засідок, що влаштовували на нього, — все це свідчило про те, що Жеводанський звір зовсім не був нерозважливим хижаком, він вирізнявся винятковим для вовка інтелектом, що сіяло у неосвічених селянах впевненість у тому, що вони мають справу з перевертнем (фр. loup-garou) — людиною, здатною перетворюватися на вовка. Як свідчив епізод з майже вдалою спробою застрелити Звіра у жовтні 1764 року, він володів рідкісною живучістю, що тільки підтверджувало ці забобони (перевертня можна вбити тільки срібною кулею). Як не дивно, саме срібною кулею Звір — якщо вважати ним знищеного у 1767 році вовка-людожера — і був убитий.

Див. також

Картина «Гороховий звір» (1971), М. Приймаченко.

Джерела та література

https://de.thefreedictionary.com

http://sum.in.ua

https://en.oxforddictionaries.comm

Зовнішні посилання

Київський зоопарк