Відмінності між версіями «Точка»
(→Медіа) |
(→Джерела та література) |
||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
{{#ev:youtube|x9Mt4D6ZP9Y}} | {{#ev:youtube|x9Mt4D6ZP9Y}} | ||
+ | ==Охорона== | ||
+ | Звичайна полівка — широко поширений і численний надвид, що легко пристосовується до господарської діяльності людини і антропогенного перетворення природних ландшафтів. Чисельність, як і у багатьох плодовитих тварин, сильно коливається по сезонах і роках. Характерні спалахи чисельності, що змінялися тривалими депресіями. В цілому, коливання виглядають як 3— або 5-річні цикли. У роки найбільшої чисельності щільність популяцій може досягати 2000 особин на га, в роки депресій падає до 100 особин на га. | ||
+ | Звичайна полівка є одним з найсерйозніших шкідників сільського господарства, городництва і садівництва, особливо в роки масового розмноження. Шкодить зерновим й іншим культурам на кореню і в скиртах, обгризає кору плодових дерев і чагарників. Є основним природним носієм збудників чуми, туляремії, лептоспірозу, сальмонельозу, токсоплазмозу й інших небезпечних для людини захворювань. | ||
+ | |||
+ | ==Полівка татранська== | ||
+ | ''Природоохоронний статус виду'': | ||
+ | Рідкісний | ||
+ | |||
+ | ''Ареал виду та його поширення в Україні'': | ||
+ | Вузькоареальний вид, відомий виключно з Карпатської дуги, де населяє смугу букових і буково-ялинових лісів в межах висот 300-1000 м. Більшість знахідок в Україні відноситься до Чорногірського масиву. | ||
+ | |||
+ | ''Чисельність i причини її зміни'': | ||
+ | Дуже низька, з території України відомо лише близько 15 знахідок. Частка в уловах дрібних ссавців у типових біотопах становить 3-4%, а фактична частка в регіоні не перевищує 0,1%. Причини зміни чисельності: суцільні рубки лісу, порушення структури лісових екосистем, освоєння прирічкових долин; низька плодючість виду. | ||
+ | |||
+ | ''Режим збереження популяцій та заходи з охорони'': | ||
+ | В Україні охоронного статусу не мав у зв'язку з тим, що виявлений вперше лише 1998 р. За МСОП має категорію LC; внесений у додаток II до Бернської конвенції. Переважна кількість знахідок відноситься до території Карпатського БЗ. Ефективна охорона може бути досягнута лише при створенні великих заповідних масивів у центральній і зх. частинах Українських Карпат. | ||
+ | |||
+ | ''Розмноження та розведення у спеціально створених умовах'': | ||
+ | Утримання в неволі нескладне, досвіду розмноження в неволі немає. | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
https://youtu.be/YOvBhezVqL4 | https://youtu.be/YOvBhezVqL4 | ||
Рядок 34: | Рядок 53: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Полівка_звичайна | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/s/polivka/ | ||
+ | |||
+ | http://redbook.land.kiev.ua/533.html | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 18:25, 14 жовтня 2018
Точка, -ки, ж. Зоол. Полёвка, Hypodaues. Вх. Лем. 374.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОЛІВКА 1, и, жін. 1. Невеликий, перев. польовий та лісовий гризун, подібний до миші. Численні миші, полівки, хом'яки, ховрахи та інші гризуни.. знищують багато зерна, овочів, шкодять технічним культурам (Корисні птахи України.., 1950, 6); Багато мишовидних гризунів зустрічається на полях. Це польова миша .., сіра полівка з порівняно коротким хвостом (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 150); Розмножуючись у великій кількості в букових лісах, руді полівки можуть завдавати шкоди розсадникам і сільськогосподарським культурам, що знаходяться в межах лісових масивів (Звірі.. Карпат.., 1952, 45).
Біологічний енциклопедичний словник." Гл. Ред. М. С. Гіляров; Редкол.: А. А. Бабаєв, Г. Г.Вінберг, Г. А. Заварзін і ін. - 2-е вид. , Исправл. - М.: Сов. Енциклопедія, 1986.
Полівки
полівки (microtinae), підродина Хомякова, нек-риє зоологи виділяють П. в окр. сімейство. Довжина тіла в середньому 10-12 см, у деяких до 36 см, хвоста - ок. половини довжини тіла. Постійно зростають не тільки різці, а й корінні зуби. Св. 40 родів, в т. Ч. Бл. половини сучасних. В СРСР 12 родів: лемінги (4 роди), сліпачки, лісові полівки (Clethrionomys), полівка (Alicrotus), ондатом, водяні полівки (єдностей, вид) і ін.; 43 види. Населяють материки і мн. о-ва Сівши. півкулі на південь до Сівши. Африки, сівши. частини Індії, Японські, Курильські і Командорські о-ва, сівши. частина Мексики. Більшість П. живе колоніями. Активні цілий рік. Харчуються гл. обр. надземними частинами рослин, нек-риє роблять запаси. Розмножуються весь теплий період року, частина видів, можливо, і взимку. Чисельність може різко коливатися. Багато П. - природні носії збудників туляремії, лептоспірозу і деяких ін. Захворювань; можуть пошкоджувати с. -х. культури. Нек-риє (ондатра, водяна полівка) - об'єкт хутрового промислу. 1 вид і 1 підвид в Червоній книзі МСОП. ( см. ГРИЗУНИ) рис. 13-17 при ст.
Ілюстрації
Медіа
Охорона
Звичайна полівка — широко поширений і численний надвид, що легко пристосовується до господарської діяльності людини і антропогенного перетворення природних ландшафтів. Чисельність, як і у багатьох плодовитих тварин, сильно коливається по сезонах і роках. Характерні спалахи чисельності, що змінялися тривалими депресіями. В цілому, коливання виглядають як 3— або 5-річні цикли. У роки найбільшої чисельності щільність популяцій може досягати 2000 особин на га, в роки депресій падає до 100 особин на га. Звичайна полівка є одним з найсерйозніших шкідників сільського господарства, городництва і садівництва, особливо в роки масового розмноження. Шкодить зерновим й іншим культурам на кореню і в скиртах, обгризає кору плодових дерев і чагарників. Є основним природним носієм збудників чуми, туляремії, лептоспірозу, сальмонельозу, токсоплазмозу й інших небезпечних для людини захворювань.
Полівка татранська
Природоохоронний статус виду: Рідкісний
Ареал виду та його поширення в Україні: Вузькоареальний вид, відомий виключно з Карпатської дуги, де населяє смугу букових і буково-ялинових лісів в межах висот 300-1000 м. Більшість знахідок в Україні відноситься до Чорногірського масиву.
Чисельність i причини її зміни: Дуже низька, з території України відомо лише близько 15 знахідок. Частка в уловах дрібних ссавців у типових біотопах становить 3-4%, а фактична частка в регіоні не перевищує 0,1%. Причини зміни чисельності: суцільні рубки лісу, порушення структури лісових екосистем, освоєння прирічкових долин; низька плодючість виду.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: В Україні охоронного статусу не мав у зв'язку з тим, що виявлений вперше лише 1998 р. За МСОП має категорію LC; внесений у додаток II до Бернської конвенції. Переважна кількість знахідок відноситься до території Карпатського БЗ. Ефективна охорона може бути досягнута лише при створенні великих заповідних масивів у центральній і зх. частинах Українських Карпат.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Утримання в неволі нескладне, досвіду розмноження в неволі немає.
Див. також
Джерела та література
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Полівка_звичайна
http://redbook.land.kiev.ua/533.html