Відмінності між версіями «Ламань»
(→Цікаві факти) |
|||
(не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | [http://sum.in.ua/s/lamanj Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | + | ===[http://sum.in.ua/s/lamanj Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
ЛА́МАНЬ, і, жін., розм. | ЛА́МАНЬ, і, жін., розм. | ||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
2. Сухе гілля й дерева, що впали на землю. | 2. Сухе гілля й дерева, що впали на землю. | ||
+ | |||
+ | ===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/76872/%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8C Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.]=== | ||
+ | |||
+ | ламань | ||
+ | -і, ж. | ||
+ | 1) Брухт. | ||
+ | 2) діал. Сушняк, хмиз. | ||
+ | |||
+ | [[Зображення:Снимцок.PNG|праворуч|]] | ||
+ | |||
+ | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8C Словник синонімів]=== | ||
+ | |||
+ | I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬрозм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПАрідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев’яного). От ще кілька хвилин, і перша мульда, підхоплена хоботом завалочної машини, поволі увійшла в отвір печі, перевернулась і висипала на розпечений під порцію залізного лому (В. Собко); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар); У грубці гуло - Догоряли скіпки (П. Воронько); Килина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя, коло котрого росли високі верби (І. Нечуй-Левицький). - Пор. I. брухт. | ||
+ | |||
+ | ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 21: | Рядок 37: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | {{#ev:youtube|*** | + | {{#ev:youtube|drR4AwlllRI}}. |
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | |||
+ | ===English=== | ||
+ | |||
+ | ===[https://en.oxforddictionaries.com/definition/us/deadwood Oxford dictionary]=== | ||
+ | |||
+ | <h4><strong>Noun</strong></h4> | ||
+ | |||
+ | deadwood | ||
+ | |||
+ | <h4><strong>Pronunciation</strong></h4> | ||
+ | |||
+ | /ˈdɛd.wʊd/ | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <strong>1.</strong> A branch or part of a tree that is dead. | ||
+ | |||
+ | ‘His feet slipped over fallen deadwood and sapless branches that snapped like gunshots as he ran amongst them.’ | ||
+ | |||
+ | ‘Parish councillors had already decided the lime tree would have to go after two separate professional surveys concluded that it posed a significant risk, with its trunk essentially hollow and large areas of deadwood within its crown.’ | ||
+ | |||
+ | ‘Like fingerings for the double flute after a long absence, the old skills came back with surprising speed: the uses of deadwood and tree bark, the knack of setting a rabbit snare, where to look for strawberries.’ | ||
+ | |||
+ | <strong>2.</strong> People or things that are no longer useful or productive. | ||
+ | |||
+ | ‘By throwing out the careerists and dead wood they can begin the job of turning the union into an organisation that's strong enough to defend the interests of all its members against those of the employer.’ | ||
+ | |||
+ | ‘Despite the fact that they have a lot of dead wood, like me (and yes, there are countless others), the company has managed to do very well throughout this recent recession.’ | ||
+ | |||
+ | ‘Besides, the economy won't resume rapid growth until deadwood has been cut out, making it possible for companies to start investing again in assets that are priced to earn healthy profits.’ | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <h4><strong>Etymology</strong></h4> | ||
+ | |||
+ | From dead + wood. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <h4><strong>Synonyms</strong></h4> | ||
+ | (woody debris): deadfall | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===Русский=== | ||
+ | |||
+ | ва-ле́ж-ник | ||
+ | |||
+ | [[Зображення:Снимок.PNG|праворуч|]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <h4><strong>Значение</strong></h4> | ||
+ | |||
+ | сухие или гнилые сучья, деревья, лежащие на земле ◆ Кедровые сучья, перемешанные с валежником, с покалеченным, искорёженным молодняком, повсюду высились в завалах — не перелезть… Б. А. Можаев, «Лесная дорога», 1964 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Вскоре валежник затрещал под ногами проводника, и он вышел на тропу с веткой лавровишни, густо усеянной гроздьями ягод. Ф. А. Искандер, «Случай в горах», 1980-1990 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ А Егор упоенно чистил лес, прорубал заросшие просеки, стаскивал в кучи валежник и сухостой. Б. Л. Васильев, «Не стреляйте в белых лебедей», 1973 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <h4><strong>Синонимы</strong></h4> | ||
+ | |||
+ | хворост, сухостой, бревно | ||
+ | хворост, сушняк, сухостой, растопка, полено, головня, лучинка, лучина | ||
+ | бурелом, ельник, лес, чаща, осинник | ||
+ | сухостой, бурелом, пень, ельник, лес, осинник, лопух | ||
+ | пень, лес, дерево | ||
+ | пенёк, дерево | ||
+ | бурелом, пень, коряга, масса | ||
+ | растопка, полено, бревно, щепа, лом | ||
+ | пень, полено, бревно, щепа, обрубок, оглобля | ||
+ | пень, пенёк, колода | ||
+ | коряга, межеумок | ||
+ | лес, сушь, кряж | ||
+ | балка, плаха, столб | ||
+ | чурбан, лом, орясина | ||
+ | брус, тёс, мачта | ||
+ | буревал | ||
+ | дрова, кол, дубина, дром | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <h4><strong>Гиперонимы</strong></h4> | ||
+ | |||
+ | дерево | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <h4><strong>Этимология</strong></h4> | ||
+ | |||
+ | Происходит от глагола валить (ся), далее от существительного вал, далее от праслав. *valъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., церк.-слав. валъ «unda», русск., укр. вал, сербохорв. ва̑л, ва̑ла — то же, словенск. vȃł (род. п. valȗ) «вал, волна, каток», чешск. val, польск. wał. Сюда же обва́л, прова́л, сва́лка, далее, вали́ть, др.-русск. валити, укр. вали́ти, болг. ва́лям «валяю, сыплю, лью», ст.-слав. валити сѩ(κυλίεσθαι; Супр.), словенск. valíti, чешск. valit, польск. walić, итер. валя́ть, сербохорв. ва́љати, чешск. válet. Далее, сюда же: волна́, ст.-слав. вълати сѩ βασανίζεσθαι и облъ «круглый». Родственно лит. volė̃ «деревянная колотушка, валек», võlioju, võlioti, вост.-лит. volióti «катать», латышск. uolît «катать, вертеть», uolât «катать», возм., лакон. βήλημα ̇ κώλυμα, φράγμα ἐν ποταμῷ (Гесихий). Другая ступень вокализма в лит. veliù, vélti, латышск. vel^t «катать, валять», др.-инд. válati (valatē) «вертится, поворачивается», vā́layati «катит, поворачивает», др.-в.-нем. wuolên «рыться», др.-исл. valr «круглый», др.-в.-нем. wallan «бурлить, кипеть, волноваться», нем. das Volk wallt = русск. наро́д вали́т, арм. glel «вертеть, поворачивать» из *gowlel = *volēi̯e-, лат. volvo «катаю, вращаю», греч. ἐλύω «вью, сгибаю», εἰλύω «окутываю, валяю», алб. valë «волна» и т. д.Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы. | ||
+ | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82_(%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%B5) Хворост (печенье)] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | |||
+ | [[Зображення:И._Шишкин._Лесное_кладбище.jpg|140px|праворуч|]] | ||
+ | |||
+ | Полотно створено в 1893 році маслом на холсті. | ||
+ | |||
+ | Стиль живопису реалізм, жанр пейзаж. | ||
+ | |||
+ | Шишкін - це один з найвідоміших російських художників. Його роботи відомі в усьому світі. Шишкін написав десятки полотен із зображенням багатої російської природи. Всі вони наповнені любов'ю автора. | ||
+ | |||
+ | Картина «Старый валежник. Лесное кладбище» зображує старий хмиз. Високі старі вікові сосни стоять на останках своїх предків. Вони були повалені і здалися під впливом часу та природної стихії. Колись вони пережили багато подій, гордовито вистоюючи одне століття за іншим. Тепер же поховані тут, надаючи загальному вигляду туги, змушуючи замислюватися про тлінність всього в цьому світі. Як майстерно Шишкін володів пензлем. Мохи і зелень має вражаюче поєднання жовто-зелених відтінків. Задній фон заповнений сонцем, де також лежать полеглі дерева. Десь вдалині видніється небо. | ||
+ | |||
+ | Що викликало їх масову загибель? Можливо сильна буря, або невблаганна дія часу. Але трагічність пейзажу в тому, що щільний шар моху, трухляві стовбури і пні не дають розвиватися новому життю. На стовбурах сосен можна бачити поїдену кору, і білий наліт, який віщують про швидку загибель ще на вигляд міцних дерев. Відсутність хвої і тонкі сухі гілки тільки підтверджують домисли про наближається смерті. | ||
+ | |||
+ | Картина одночасно захоплює і змушує сумувати. Вражає гра кольору, прийоми, використовувані для докладного зображення фактури моху. Шишкін використовував метод Точеного нанесення фарби, що дає полотну неперевершений блиск і структуру. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | https://de.thefreedictionary.com | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua | ||
+ | |||
+ | https://en.oxforddictionaries.com | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [https://www.deadwood.com/ Deadwood Chamber of Commerce] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 13:49, 21 листопада 2018
Ламань, -ні, ж. Валежникъ, лѣсные обломки. Поїде та ламані крадькома назбірає. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛА́МАНЬ, і, жін., розм.
1. Поламані або старі предмети. Молодь з бригади комуністичної праці допомогла.. ланкам кукурудзоводів возити та викладати на гребнях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур'ян, хмиз — все для курних вогнищ (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 309).
2. Сухе гілля й дерева, що впали на землю.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ламань -і, ж. 1) Брухт. 2) діал. Сушняк, хмиз.
Словник синонімів
I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬрозм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПАрідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев’яного). От ще кілька хвилин, і перша мульда, підхоплена хоботом завалочної машини, поволі увійшла в отвір печі, перевернулась і висипала на розпечений під порцію залізного лому (В. Собко); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар); У грубці гуло - Догоряли скіпки (П. Воронько); Килина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя, коло котрого росли високі верби (І. Нечуй-Левицький). - Пор. I. брухт.
ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.
Ілюстрації
Медіа
.Іноземні словники
English
Oxford dictionary
Noun
deadwood
Pronunciation
/ˈdɛd.wʊd/
1. A branch or part of a tree that is dead.
‘His feet slipped over fallen deadwood and sapless branches that snapped like gunshots as he ran amongst them.’
‘Parish councillors had already decided the lime tree would have to go after two separate professional surveys concluded that it posed a significant risk, with its trunk essentially hollow and large areas of deadwood within its crown.’
‘Like fingerings for the double flute after a long absence, the old skills came back with surprising speed: the uses of deadwood and tree bark, the knack of setting a rabbit snare, where to look for strawberries.’
2. People or things that are no longer useful or productive.
‘By throwing out the careerists and dead wood they can begin the job of turning the union into an organisation that's strong enough to defend the interests of all its members against those of the employer.’
‘Despite the fact that they have a lot of dead wood, like me (and yes, there are countless others), the company has managed to do very well throughout this recent recession.’
‘Besides, the economy won't resume rapid growth until deadwood has been cut out, making it possible for companies to start investing again in assets that are priced to earn healthy profits.’
Etymology
From dead + wood.
Synonyms
(woody debris): deadfall
Русский
ва-ле́ж-ник
Значение
сухие или гнилые сучья, деревья, лежащие на земле ◆ Кедровые сучья, перемешанные с валежником, с покалеченным, искорёженным молодняком, повсюду высились в завалах — не перелезть… Б. А. Можаев, «Лесная дорога», 1964 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Вскоре валежник затрещал под ногами проводника, и он вышел на тропу с веткой лавровишни, густо усеянной гроздьями ягод. Ф. А. Искандер, «Случай в горах», 1980-1990 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ А Егор упоенно чистил лес, прорубал заросшие просеки, стаскивал в кучи валежник и сухостой. Б. Л. Васильев, «Не стреляйте в белых лебедей», 1973 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
Синонимы
хворост, сухостой, бревно хворост, сушняк, сухостой, растопка, полено, головня, лучинка, лучина бурелом, ельник, лес, чаща, осинник сухостой, бурелом, пень, ельник, лес, осинник, лопух пень, лес, дерево пенёк, дерево бурелом, пень, коряга, масса растопка, полено, бревно, щепа, лом пень, полено, бревно, щепа, обрубок, оглобля пень, пенёк, колода коряга, межеумок лес, сушь, кряж балка, плаха, столб чурбан, лом, орясина брус, тёс, мачта буревал дрова, кол, дубина, дром
Гиперонимы
дерево
Этимология
Происходит от глагола валить (ся), далее от существительного вал, далее от праслав. *valъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., церк.-слав. валъ «unda», русск., укр. вал, сербохорв. ва̑л, ва̑ла — то же, словенск. vȃł (род. п. valȗ) «вал, волна, каток», чешск. val, польск. wał. Сюда же обва́л, прова́л, сва́лка, далее, вали́ть, др.-русск. валити, укр. вали́ти, болг. ва́лям «валяю, сыплю, лью», ст.-слав. валити сѩ(κυλίεσθαι; Супр.), словенск. valíti, чешск. valit, польск. walić, итер. валя́ть, сербохорв. ва́љати, чешск. válet. Далее, сюда же: волна́, ст.-слав. вълати сѩ βασανίζεσθαι и облъ «круглый». Родственно лит. volė̃ «деревянная колотушка, валек», võlioju, võlioti, вост.-лит. volióti «катать», латышск. uolît «катать, вертеть», uolât «катать», возм., лакон. βήλημα ̇ κώλυμα, φράγμα ἐν ποταμῷ (Гесихий). Другая ступень вокализма в лит. veliù, vélti, латышск. vel^t «катать, валять», др.-инд. válati (valatē) «вертится, поворачивается», vā́layati «катит, поворачивает», др.-в.-нем. wuolên «рыться», др.-исл. valr «круглый», др.-в.-нем. wallan «бурлить, кипеть, волноваться», нем. das Volk wallt = русск. наро́д вали́т, арм. glel «вертеть, поворачивать» из *gowlel = *volēi̯e-, лат. volvo «катаю, вращаю», греч. ἐλύω «вью, сгибаю», εἰλύω «окутываю, валяю», алб. valë «волна» и т. д.Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.
Див. також
Цікаві факти
Полотно створено в 1893 році маслом на холсті.
Стиль живопису реалізм, жанр пейзаж.
Шишкін - це один з найвідоміших російських художників. Його роботи відомі в усьому світі. Шишкін написав десятки полотен із зображенням багатої російської природи. Всі вони наповнені любов'ю автора.
Картина «Старый валежник. Лесное кладбище» зображує старий хмиз. Високі старі вікові сосни стоять на останках своїх предків. Вони були повалені і здалися під впливом часу та природної стихії. Колись вони пережили багато подій, гордовито вистоюючи одне століття за іншим. Тепер же поховані тут, надаючи загальному вигляду туги, змушуючи замислюватися про тлінність всього в цьому світі. Як майстерно Шишкін володів пензлем. Мохи і зелень має вражаюче поєднання жовто-зелених відтінків. Задній фон заповнений сонцем, де також лежать полеглі дерева. Десь вдалині видніється небо.
Що викликало їх масову загибель? Можливо сильна буря, або невблаганна дія часу. Але трагічність пейзажу в тому, що щільний шар моху, трухляві стовбури і пні не дають розвиватися новому життю. На стовбурах сосен можна бачити поїдену кору, і білий наліт, який віщують про швидку загибель ще на вигляд міцних дерев. Відсутність хвої і тонкі сухі гілки тільки підтверджують домисли про наближається смерті.
Картина одночасно захоплює і змушує сумувати. Вражає гра кольору, прийоми, використовувані для докладного зображення фактури моху. Шишкін використовував метод Точеного нанесення фарби, що дає полотну неперевершений блиск і структуру.
Джерела та література
https://de.thefreedictionary.com
https://en.oxforddictionaries.com