Відмінності між версіями «Авул»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул3.JPG|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул3.JPG|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|21cod0vnO8U}} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Файл:аул5.jpg]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Файл:аул6.jpg]] | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | Історія | ||
+ | |||
+ | Слово аул має тюркське походження. Спочатку аулом називався рухомий кочовий стан, що складається з мобільних юрт. Оскільки в кожен окремий кочовий стан входили, як правило, представники одного роду, то слово аул також означає кочове розширена сім'я, що складається з декількох поколінь і включає, крім батьків і дітей також найближчих родичів. | ||
+ | |||
+ | Аул міг складатися з будь-якої кількості юрт. У кожній юрті проживала одна сім'я (батько + мати + діти). Маленькі аули складалися з 2-3 юрт найближчих родичів, багаті аули могли складатися з сотень юрт. | ||
+ | |||
+ | Аули кочівників не були постійною одиницею, постійно змінюючи своє положення, кількість і склад. Вони були настільки ж рухливі і мінливі, наскільки і сам кочовий спосіб життя. Кількість юрт в аулі диктувалося зовнішніми умовами. Воно залежало від політичної обстановки, економічного стану, ландшафту, врожаю трав для худоби, клімату, пори року, наявності води та ін. Факторів. | ||
+ | |||
+ | Починаючи з часів Великого переселення народів, яке ініціювали кочівники-тюрки хунну з Алтаю, що гнали різні євразійські народи на захід, неодноразово відбувалося змішання народів. Відбувалася, з одного боку, «кочевнізація» і «тюркізація» народів Кавказу і Східної Європи, з іншого боку самі кочівники швидко поглиналися осілого культурою і змішувалися з місцевим населенням. | ||
+ | |||
+ | В результаті цього процесу слово аул поширилося на постійні поселення Кавказу, де вплив тюрків було особливо сильним. Також від тюрків кавказьким народам дісталося слово аксакал (біла борода - тюрк.), Джигіт (молодий хлопець, юнак - тюрк.) І багато інших. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BB | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
+ | https://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/383 | ||
− | + | http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D1%83%D0%BB |
Поточна версія на 13:32, 16 жовтня 2018
Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1)АУ́Л, у, ч. Назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі. Яких-небудь новітніх осад та колоній намість покинутих черкеських аулів іще тут обмаль (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 102); Майоріли по балках.. аули з рудими черепичними покрівлями (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 72
2)Гірське селище на Кавказі, іноді з ярусним (уступами в гору) розміщенням будівель і дуже великою щільністю забудови.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Історія
Слово аул має тюркське походження. Спочатку аулом називався рухомий кочовий стан, що складається з мобільних юрт. Оскільки в кожен окремий кочовий стан входили, як правило, представники одного роду, то слово аул також означає кочове розширена сім'я, що складається з декількох поколінь і включає, крім батьків і дітей також найближчих родичів.
Аул міг складатися з будь-якої кількості юрт. У кожній юрті проживала одна сім'я (батько + мати + діти). Маленькі аули складалися з 2-3 юрт найближчих родичів, багаті аули могли складатися з сотень юрт.
Аули кочівників не були постійною одиницею, постійно змінюючи своє положення, кількість і склад. Вони були настільки ж рухливі і мінливі, наскільки і сам кочовий спосіб життя. Кількість юрт в аулі диктувалося зовнішніми умовами. Воно залежало від політичної обстановки, економічного стану, ландшафту, врожаю трав для худоби, клімату, пори року, наявності води та ін. Факторів.
Починаючи з часів Великого переселення народів, яке ініціювали кочівники-тюрки хунну з Алтаю, що гнали різні євразійські народи на захід, неодноразово відбувалося змішання народів. Відбувалася, з одного боку, «кочевнізація» і «тюркізація» народів Кавказу і Східної Європи, з іншого боку самі кочівники швидко поглиналися осілого культурою і змішувалися з місцевим населенням.
В результаті цього процесу слово аул поширилося на постійні поселення Кавказу, де вплив тюрків було особливо сильним. Також від тюрків кавказьким народам дісталося слово аксакал (біла борода - тюрк.), Джигіт (молодий хлопець, юнак - тюрк.) І багато інших.
Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BB