Відмінності між версіями «Авул»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показано 9 проміжних версій цього учасника)
Рядок 18: Рядок 18:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул3.JPG|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул3.JPG|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аул4.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
 +
 +
 +
{{#ev:youtube|21cod0vnO8U}}
 +
 +
 +
 +
[[Файл:аул5.jpg]]
 +
 +
 +
[[Файл:аул6.jpg]]
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
Історія
 +
 +
Слово аул має тюркське походження. Спочатку аулом називався рухомий кочовий стан, що складається з мобільних юрт. Оскільки в кожен окремий кочовий стан входили, як правило, представники одного роду, то слово аул також означає кочове розширена сім'я, що складається з декількох поколінь і включає, крім батьків і дітей також найближчих родичів.
 +
 +
Аул міг складатися з будь-якої кількості юрт. У кожній юрті проживала одна сім'я (батько + мати + діти). Маленькі аули складалися з 2-3 юрт найближчих родичів, багаті аули могли складатися з сотень юрт.
 +
 +
Аули кочівників не були постійною одиницею, постійно змінюючи своє положення, кількість і склад. Вони були настільки ж рухливі і мінливі, наскільки і сам кочовий спосіб життя. Кількість юрт в аулі диктувалося зовнішніми умовами. Воно залежало від політичної обстановки, економічного стану, ландшафту, врожаю трав для худоби, клімату, пори року, наявності води та ін. Факторів.
 +
 +
Починаючи з часів Великого переселення народів, яке ініціювали кочівники-тюрки хунну з Алтаю, що гнали різні євразійські народи на захід, неодноразово відбувалося змішання народів. Відбувалася, з одного боку, «кочевнізація» і «тюркізація» народів Кавказу і Східної Європи, з іншого боку самі кочівники швидко поглиналися осілого культурою і змішувалися з місцевим населенням.
 +
 +
В результаті цього процесу слово аул поширилося на постійні поселення Кавказу, де вплив тюрків було особливо сильним. Також від тюрків кавказьким народам дісталося слово аксакал (біла борода - тюрк.), Джигіт (молодий хлопець, юнак - тюрк.) І багато інших.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BB
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Ав]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]
  
 +
https://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/383
  
цфуаківеканоавімфсфчяЧРГЛДШЖЩПЕАТВІМФСЧ
+
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D1%83%D0%BB

Поточна версія на 13:32, 16 жовтня 2018

Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1)АУ́Л, у, ч. Назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі. Яких-небудь новітніх осад та колоній намість покинутих черкеських аулів іще тут обмаль (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 102); Майоріли по балках.. аули з рудими черепичними покрівлями (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183).

  Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 72

2)Гірське селище на Кавказі, іноді з ярусним (уступами в гору) розміщенням будівель і дуже великою щільністю забудови.

  Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Ілюстрації

Аул1.jpg Аул2.jpg Аул3.JPG Аул4.jpg

Медіа


Аул5.jpg


Аул6.jpg

Див. також

Історія

Слово аул має тюркське походження. Спочатку аулом називався рухомий кочовий стан, що складається з мобільних юрт. Оскільки в кожен окремий кочовий стан входили, як правило, представники одного роду, то слово аул також означає кочове розширена сім'я, що складається з декількох поколінь і включає, крім батьків і дітей також найближчих родичів.

Аул міг складатися з будь-якої кількості юрт. У кожній юрті проживала одна сім'я (батько + мати + діти). Маленькі аули складалися з 2-3 юрт найближчих родичів, багаті аули могли складатися з сотень юрт.

Аули кочівників не були постійною одиницею, постійно змінюючи своє положення, кількість і склад. Вони були настільки ж рухливі і мінливі, наскільки і сам кочовий спосіб життя. Кількість юрт в аулі диктувалося зовнішніми умовами. Воно залежало від політичної обстановки, економічного стану, ландшафту, врожаю трав для худоби, клімату, пори року, наявності води та ін. Факторів.

Починаючи з часів Великого переселення народів, яке ініціювали кочівники-тюрки хунну з Алтаю, що гнали різні євразійські народи на захід, неодноразово відбувалося змішання народів. Відбувалася, з одного боку, «кочевнізація» і «тюркізація» народів Кавказу і Східної Європи, з іншого боку самі кочівники швидко поглиналися осілого культурою і змішувалися з місцевим населенням.

В результаті цього процесу слово аул поширилося на постійні поселення Кавказу, де вплив тюрків було особливо сильним. Також від тюрків кавказьким народам дісталося слово аксакал (біла борода - тюрк.), Джигіт (молодий хлопець, юнак - тюрк.) І багато інших.

Джерела та література

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BB

Зовнішні посилання

https://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/383

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D1%83%D0%BB