Відмінності між версіями «Шворка»
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|cd1O9MDCZKo}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Поточна версія на 12:51, 14 жовтня 2018
Шво́рка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. Шво́рочка. На шворочку нав’язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШВО́РКА, и, жін.
1. Тонкий мотузок; мотузочок. Найбільший шрам оперізував цілу голову через чоло впоперек. Ніби старий сторож перев'язав собі череп тонкою шворкою (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 138); Окуляри, блиснувши сонцем, скочили з носа і зателіпалися на чорній шворці (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Центр стелі можна визначати за точкою перетину двох шворок, натягнутих навхрест на підлозі з протилежних кутів кімнати (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 96); // Мотузок узагалі. Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв'язаний її пліт, підхопила вода і кинула в темінь (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 258).
2. Зменш. до швора. Узброївся [я], як треба, узяв ніж, забрав шворку і зарані потяг до тієї вовковні [вовківні] (Марко Вовчок, VI, 1956, 339); Шість вовкодавів люто гарчали і рвалися з шворки (Зінаїда Тулуб, В степу.. 1964, 9); Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (Михайло Стельмах, I, 1962, 161).
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Офіійний сайт української мови
Синонiмі до слова ШВОРКА : мотузок, шнурок, шпагат, швірка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
НАЗИВНИЙ | шворка | шворки |
РОДОВИЙ | шворки | шворок |
ДАВАЛЬНИЙ | шворці | шворкам |
ЗНАХІДНИЙ | шворку | шворки |
ОРУДНИЙ | шворкою | шворками |
МІСЦЕВИЙ | на\у шворці | на\у шворках |
КЛИЧНИЙ | шворко | шворки |