Відмінності між версіями «Жахати»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 16 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''Орфографічний словник української мови''' | |
| − | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | + | |
| + | |||
| + | '''1)жаха́ти''' | ||
| + | дієслово недоконаного виду | ||
| + | лякати. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''2)жаха́ти ''' | ||
| + | дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''. | ||
| + | |||
'''ЖАХАТИ''' 1, аю, аєш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. [Галина:] Це ж той, тату, козаченько, Що зо сну мене жахав (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); — Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Максим Рильський, III, 1956, 184); Чотири слони в розкішних попонах несли важкі гармати, жахаючи своїм виглядом поляків (Зінаїда Тулуб, Людоло-ви, II, 1957, 525).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513. | '''ЖАХАТИ''' 1, аю, аєш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. [Галина:] Це ж той, тату, козаченько, Що зо сну мене жахав (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); — Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Максим Рильський, III, 1956, 184); Чотири слони в розкішних попонах несли важкі гармати, жахаючи своїм виглядом поляків (Зінаїда Тулуб, Людоло-ви, II, 1957, 525).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513. | ||
'''ЖАХАТИ''' 2, ає, недок., діал. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про вогонь).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513. | '''ЖАХАТИ''' 2, ає, недок., діал. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про вогонь).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Малый академический словарь.''' | ||
| + | |||
| + | '''Пугать'''-а́ю, -а́ешь; прич. наст. пуга́ющий; прич. страд. прош. пу́ганный, -ган, -а, -о; несов., перех. | ||
| + | |||
| + | '''1.'''(несов. испугать и напугать). | ||
| + | Внушать страх кому-л., заставлять кого-л. бояться. | ||
| + | Крутизна обрыва, у которого она стояла, ее не пугала, тогда как другие барышни пищали и закрывали глаза. Лермонтов, Княжна Мери. | ||
| + | || | ||
| + | Вызывать в ком-л. тревогу, беспокойство, опасения. | ||
| + | Он очень | ||
| + | много спал. Так много, что это пугало хозяев ---. Муханов объяснил, что Козырев перенес тяжелую болезнь и спать ему полезно. Нагибин, На кордоне. | ||
| + | В детстве я много ходил, и двадцать или двадцать пять верст до станции меня нисколько не пугали. Исаковский, На Ельнинской земле. | ||
| + | |||
| + | '''2.'''Намеренно вызывать страх в ком-л., запугивать. | ||
| + | Мы шли --- и пугали друг друга. — Тигр! — скажет кто-нибудь. — Змея! — говорит другой. Все невольно быстро оглянутся и потом засмеются сами над собой. И. Гончаров, Фрегат «Паллада». | ||
| + | '''Значение''''''''' | ||
| + | вызывать испуг, внезапное чувство страха ◆ Дети любят пугать друг друга, внезапно выскакивая из-за угла. | ||
| + | вызывать страх и тревогу ◆ Трудности меня не пугают. ◆ Пугает обычно неизвестность. | ||
| + | то же, что угрожать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации). | ||
| + | '''Синонимы''' | ||
| + | шугать, запугивать, стращать, нагонять страх | ||
| + | тревожить, страшить, вызывать опасения, устрашать, стращать, застращивать, ужасать | ||
| + | угрожать, запугивать, стращать, нагонять страх | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жахати1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жахати2.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жахати3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жахати4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=6iOrG1ZmFlA | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | '''Як не можна лякати дітей в дитинстві!''' | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=NqL4XOCZ-Z4 | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | 1) http://sum.in.ua/p/2/513/2 | ||
| + | 2) http://sum.in.ua/p/2/513/2 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| Рядок 29: | Рядок 72: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | https://dic.academic.ru | ||
Поточна версія на 23:33, 4 листопада 2018
Жахати, -хаю, -єш, гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). Полум’я так і жахає з коміна. Жахнуло полум’я з груби.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
1)жаха́ти
дієслово недоконаного виду
лякати.
2)жаха́ти
дієслово недоконаного виду
Академічний тлумачний словник (1970—1980).
ЖАХАТИ 1, аю, аєш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. [Галина:] Це ж той, тату, козаченько, Що зо сну мене жахав (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); — Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Максим Рильський, III, 1956, 184); Чотири слони в розкішних попонах несли важкі гармати, жахаючи своїм виглядом поляків (Зінаїда Тулуб, Людоло-ви, II, 1957, 525).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513.
ЖАХАТИ 2, ає, недок., діал. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про вогонь).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513.
Малый академический словарь.
Пугать-а́ю, -а́ешь; прич. наст. пуга́ющий; прич. страд. прош. пу́ганный, -ган, -а, -о; несов., перех.
1.(несов. испугать и напугать). Внушать страх кому-л., заставлять кого-л. бояться. Крутизна обрыва, у которого она стояла, ее не пугала, тогда как другие барышни пищали и закрывали глаза. Лермонтов, Княжна Мери. || Вызывать в ком-л. тревогу, беспокойство, опасения. Он очень много спал. Так много, что это пугало хозяев ---. Муханов объяснил, что Козырев перенес тяжелую болезнь и спать ему полезно. Нагибин, На кордоне. В детстве я много ходил, и двадцать или двадцать пять верст до станции меня нисколько не пугали. Исаковский, На Ельнинской земле.
2.Намеренно вызывать страх в ком-л., запугивать. Мы шли --- и пугали друг друга. — Тигр! — скажет кто-нибудь. — Змея! — говорит другой. Все невольно быстро оглянутся и потом засмеются сами над собой. И. Гончаров, Фрегат «Паллада». Значение'''' вызывать испуг, внезапное чувство страха ◆ Дети любят пугать друг друга, внезапно выскакивая из-за угла. вызывать страх и тревогу ◆ Трудности меня не пугают. ◆ Пугает обычно неизвестность. то же, что угрожать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации). Синонимы шугать, запугивать, стращать, нагонять страх тревожить, страшить, вызывать опасения, устрашать, стращать, застращивать, ужасать угрожать, запугивать, стращать, нагонять страх
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=6iOrG1ZmFlA
Див. також
Як не можна лякати дітей в дитинстві! https://www.youtube.com/watch?v=NqL4XOCZ-Z4
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1) http://sum.in.ua/p/2/513/2 2) http://sum.in.ua/p/2/513/2
Зовнішні посилання
https://dic.academic.ru
