Відмінності між версіями «Шарпнути»
| (не показані 29 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ша]] | [[Категорія:Ша]] | ||
| − | ==Словник | + | ==Словник Грінченка== |
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть. | Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть. | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
[http://sum.in.ua/s/sharpnuty '''Академічний тлумачний словник (1970-1980)'''] | [http://sum.in.ua/s/sharpnuty '''Академічний тлумачний словник (1970-1980)'''] | ||
| − | ШАРПНУТИ, шарпну, шарпнеш, док., перех. і неперех. Однокр. до шарпати. Медведиця вхопила дрючину зубами і шарпнула її (Іван Франко, VI, 1951, 19); Вона шарпнула полатаний мішок зо стола й вилетіла з ним із хати (Ольга Кобилянська, III, 1956, 481); Кінь його спробував сам завернути туди, але Баржак, сердито шарпнувши повід, знову спрямував коня на шлях (Олесь Гончар, II, 1959, 87); Я почав підіймати завісу. Шарпнув раз, другий за вірьовку — не підіймається (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 125) | + | ШАРПНУТИ, шарпну, шарпнеш, док., перех. і неперех. Однокр. до шарпати. Медведиця вхопила дрючину зубами і шарпнула її (Іван Франко, VI, 1951, 19); Вона шарпнула полатаний мішок зо стола й вилетіла з ним із хати (Ольга Кобилянська, III, 1956, 481); Кінь його спробував сам завернути туди, але Баржак, сердито шарпнувши повід, знову спрямував коня на шлях (Олесь Гончар, II, 1959, 87); Я почав підіймати завісу. Шарпнув раз, другий за вірьовку — не підіймається (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 125). |
| − | + | ||
| − | + | ||
[https://ukrainian_lemko.academic.ru/15131/%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 '''Словник лемнківскої говірки'''] | [https://ukrainian_lemko.academic.ru/15131/%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 '''Словник лемнківскої говірки'''] | ||
| Рядок 18: | Рядок 16: | ||
Різко смикнути за що-небудь, шарпонути. | Різко смикнути за що-небудь, шарпонути. | ||
| + | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8 '''Словник синонімів'''] | ||
| + | |||
| + | СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил.,РВА́ТИ підсил.,МИ́КАТИ діал. (перев. за волосся, вуха - до болю); ВИСМИ́КУВАТИ (з чогось, частинами). - Док.: посми́кати, смикну́ти, смикону́типідсил.шарпну́ти, шарпону́типідсил.сіпнути, сіпону́типідсил.торсону́типідсил.то́ргнути, торгону́типідсил.термосну́типідсилпотягну́ти, потягти́, скубну́ти, скубону́типідсил.ускубну́ти[вскубну́ти], рвону́типідсил.ви́смикнути. Січкар хватає рукою хвилястий чуб парубчака, смикає і сміється (М. Стельмах); - Но! - гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Панас Мирний); Вітер шарпав поли шинелей (З. Тулуб); Пісковий уже шарпнув дверима, відчинив їх (І. Ле); Старі люди сіпають Бондарівну за рукав, щось шепочуть їй злякано на ухо (С. Васильченко); Чую спросоння, щось дверима торгає (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); Зі мною тут говорили, як з дорослим, і не тільки не тягали за вуха, а й не лаяли за мій вчинок (Л. Смілянський); Сплеснула [мати] руками й стала його лаяти та за вуха скубти (Грицько Григоренко); Випливає з води мати, Сяде по тім боці.. Мовчки дивиться на сей бік, Рве на собі коси (Т. Шевченко); - Гей люди добрі, за що мні так Бог покарав, - плеснув долонями і став микати собі чупер (Марко Черемшина). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D12d0154132a2347204abf5f23b269e4.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_45874783-stock-photo-handsome-man-tearing-off-his.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Anzugtraeger-zerreißt-Papier-145458156-FO-OBprod.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_113658128-stock-photo-woman-tearing-up-paper.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|dcBvNVSgMso}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | Майбутній час | ||
| + | |||
| + | 1 особа ''шарпатиму'', ''шарпатаємо'' | ||
| + | |||
| + | 2 особа ''шарпатимеш'', ''шарпнете'' | ||
| + | |||
| + | 3 особа ''шарпатиме'', ''шарпатимуть'' | ||
| + | |||
| + | Теперішній час | ||
| + | |||
| + | 1 особа ''шарпаю'', ''шарпаємо'' | ||
| + | |||
| + | 2 особа ''шарпаєш'', ''шарпаєте'' | ||
| + | |||
| + | 3 особа ''шарпає'', ''шарпають'' | ||
| + | |||
| + | Дієприслівник - ''шарпаючи''. | ||
| + | |||
| + | Пасивний дієприкметник - ''шарпаний''. | ||
| + | |||
| + | Безособова форма - ''шарпнуто''. | ||
| + | |||
| + | Дієприслівний - ''шарпнувши''. | ||
==Джерела== | ==Джерела== | ||
| Рядок 28: | Рядок 66: | ||
https://ukrainian_lemko.academic.ru/15131/%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 | https://ukrainian_lemko.academic.ru/15131/%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 | ||
| − | |||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 13:48, 28 листопада 2018
Словник Грінченка
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ШАРПНУТИ, шарпну, шарпнеш, док., перех. і неперех. Однокр. до шарпати. Медведиця вхопила дрючину зубами і шарпнула її (Іван Франко, VI, 1951, 19); Вона шарпнула полатаний мішок зо стола й вилетіла з ним із хати (Ольга Кобилянська, III, 1956, 481); Кінь його спробував сам завернути туди, але Баржак, сердито шарпнувши повід, знову спрямував коня на шлях (Олесь Гончар, II, 1959, 87); Я почав підіймати завісу. Шарпнув раз, другий за вірьовку — не підіймається (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 125).
Шарпнути, шарпну, -неш, Вр. Різко смикнути за що-небудь, шарпонути.
СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил.,РВА́ТИ підсил.,МИ́КАТИ діал. (перев. за волосся, вуха - до болю); ВИСМИ́КУВАТИ (з чогось, частинами). - Док.: посми́кати, смикну́ти, смикону́типідсил.шарпну́ти, шарпону́типідсил.сіпнути, сіпону́типідсил.торсону́типідсил.то́ргнути, торгону́типідсил.термосну́типідсилпотягну́ти, потягти́, скубну́ти, скубону́типідсил.ускубну́ти[вскубну́ти], рвону́типідсил.ви́смикнути. Січкар хватає рукою хвилястий чуб парубчака, смикає і сміється (М. Стельмах); - Но! - гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Панас Мирний); Вітер шарпав поли шинелей (З. Тулуб); Пісковий уже шарпнув дверима, відчинив їх (І. Ле); Старі люди сіпають Бондарівну за рукав, щось шепочуть їй злякано на ухо (С. Васильченко); Чую спросоння, щось дверима торгає (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); Зі мною тут говорили, як з дорослим, і не тільки не тягали за вуха, а й не лаяли за мій вчинок (Л. Смілянський); Сплеснула [мати] руками й стала його лаяти та за вуха скубти (Грицько Григоренко); Випливає з води мати, Сяде по тім боці.. Мовчки дивиться на сей бік, Рве на собі коси (Т. Шевченко); - Гей люди добрі, за що мні так Бог покарав, - плеснув долонями і став микати собі чупер (Марко Черемшина).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Майбутній час
1 особа шарпатиму, шарпатаємо
2 особа шарпатимеш, шарпнете
3 особа шарпатиме, шарпатимуть
Теперішній час
1 особа шарпаю, шарпаємо
2 особа шарпаєш, шарпаєте
3 особа шарпає, шарпають
Дієприслівник - шарпаючи.
Пасивний дієприкметник - шарпаний.
Безособова форма - шарпнуто.
Дієприслівний - шарпнувши.
Джерела
https://ukrainian_lemko.academic.ru/15131/%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8
