Відмінності між версіями «Кабанюга»
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | [http://Словник%20української%20мови Словник української мови] | + | '''[http://Словник%20української%20мови Словник української мови]''' |
'''КАБАНЮ́ГА''', и, чол. Збільш. до кабан. Годований кабанюга; * У порівняннях. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 283). | '''КАБАНЮ́ГА''', и, чол. Збільш. до кабан. Годований кабанюга; * У порівняннях. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 283). | ||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кабан1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кабан1.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кабан2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кабан3.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | http://cikavo.net/cikavi-fakti-pro-kabaniv/ | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | * https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0 | |
− | + | * http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%B3%D0%B0 | |
− | + | ||
− | + |
Поточна версія на 15:23, 13 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
КАБАНЮ́ГА, и, чол. Збільш. до кабан. Годований кабанюга; * У порівняннях. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 283).
Поширення
Свиня дика має один з найширших ареалів серед наземних ссавців, і такий широкий сучасний ареал сформувався завдяки розселенню виду за сприяння людини (Homo sapiens). Цей вид зараз трапляється у геть дикій або здичавілій формі на всіх континентах, за винятком Антарктиди і на багатьох океанічних островах. Свиня дика була основним об'єктом полювання для мисливців із найдавніших часів і тому полювання та зміни в землекористуванні привели до фрагментації ареалу та знищення виду на Британських островах, у Скандинавії, частині Північної Африки, а також порівняно великій частині ареалу на території колишнього Радянського Союзу і в північній Японії. Свиня дика населяє області проживання від степів до широколистяних лісів, від Західної Європи до Далекого Сходу, прямуючи на південь до Північної Африки, Середземномор'я, Близького Сходу, Індії, Китаю, Японії (у тому числі острови Рюкю), Тайваню і Великих Зондських островів Південно-Східної Азії. Розширений за допомогою людини ареал охоплює середовища проживання від напівпустель до тропічних дощових лісів, включаючи очеретяні джунглі, мангрові ліси, сільськогосподарські угіддя. Діапазон поширення за висотною поясністю в Європі: від рівня моря до 2400 м у Піренеях.
В Україні вид поширений у Карпатах (до висоти 1 800 м), у лісовій і лісостеповій смугах.
Опис
Тіло кремезне, довжиною до 2 м, висота в холці до 1,1 м, вага до 450 кг, самці більші за самиць. Тіло вкрите жорсткою щетиною і зазвичай дещо тоншим хутром, але часто хутро дуже мізерне, лише хвіст злегка вкритий короткими волосками. Забарвлення від темно-сірого до чорного або коричневого. Багато особин мають бакенбарди і гриву на потилиці. Молодь смугаста. Морда видовжена, у самців виступають ікла.
Особливості біології
Дика свиня — переважно нічна і загалом всеїдна тварина. Переважну частину раціону цієї тварини становлять фрукти, насіння, коріння і бульби.
І в диких, і в здичавілих представників виду основною соціальною одиницею є самиця і її виводок. Після того, як памолодь перестає годуватися молоком, дві або більше сім'ї можуть зібратися разом. Зазвичай групи складаються з 6—20 особин, хоча великі стада до близько 100 особин були також помічені. Цей зв'язок залишається стабільним до початку наступного сезону парування, коли раніше поодинокі дорослі самці вступають до боротьби за самиць. Самці зазвичай виборюють контроль над 1–3 самицями, але іноді це число може сягати 8. Після сезону спарювання самці йдуть геть. Самиця зазвичай народжує від 4 до 8 поросят, хоча відомі випадки народження до 13 поросят.
Свиня дика — одних з найвідоміших мисливських звірів, цінний задля м'яса, шкіри, щетини та ікол.
Назви
Боров — раніше для диких форм (порівняйте: Борея, бореальний, бір)
Вепр — переважно для великих самців диких кабанів
Дик — будь-яка особина дикої форми (в літописах і в Польщі — актуальна назва виду; як назва дикої форми свині наведена у словнику Б. Грінченка).
Кабан — самець свині (варіації за Грінченком: "кабан, ... кабанець, кабанча, кабанчик, кабанюга")
Кнур — некастрований свійський кабан
Порося — для молодих особин свійських і диких форм
Свиня — найчастіше для самиць свійської форми
Хряк — те саме, що і «кнур»
Кабан як тотем
У Середньовіччі кабан був родовим знаком деяких європейських племен, зокрема він зустрічається на червоних стягах полабів і лужичів — слов'янських племен, колонізованих і асимільованих німецькими хрестоносцями.
Хвороби
Однією з небезпечних хвороб для диких свиней є африканська чума. У 2015 році в Україні випадки захворювання диких свиней на цю хворобу були зафіксовані в низці областей: Київській, Рівненській, Житомирській та Полтавській. З метою боротьби із хворобою здійснювався відстріл тварин, причому в Київській області заплановано повний відстріл цих тварин у природі.
Ілюстрації
Див. також
http://cikavo.net/cikavi-fakti-pro-kabaniv/