Відмінності між версіями «Затанчити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
 
'''Затанчити, -чу, -чиш, '''''гл. ''= '''Затанцювати. '''
 
'''Затанчити, -чу, -чиш, '''''гл. ''= '''Затанцювати. '''
 
[[Категорія:За]]
 
[[Категорія:За]]
==Словник Грінченка==
 
''''''Понадходити''', -димо, -дите, '''''гл. ''Подойти, приблизиться (во множествѣ).
 
[[Категорія:По]]
 
  
1) Подходить, подойти. ''Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м’ясо. Рудч. Ск. І. 22.
+
==Академічний тлумачний словник українскьої мови (1970—1980)==
''
+
'''1. перех. і неперех. Виконувати танець''' (у 2, 3, 6 знач.). ''Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206);  * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60);  * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);''  
  
2) Быть похожимъ на кого. ''Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у.''
+
//  неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
  
3) '''— під кого.''' Соблазнять, соблазнить кого. К. ЦН. 220. ''Можна під її підійти, чи ні? О. 1862. VII. 37.''
+
//  Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647). Аж танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися.
  
4) Подниматься, подняться. ''Як пустили його в колодязь, то вода вгору підходить. Рудч. Ск. і. 102. Тісто підходить.''
+
'''2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету.''' ''Балерина танцює вже багато років;
  
5) '''— під мислі.''' Нравиться, понравиться. ''Хорошая дочка твоя під мислі підходить. Чуб. V. 901.
+
//  перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».''
''
+
'''
  
6) '''— під ласку.''' Пріобрѣтать, пріобрѣсти чью любовь, благосклонность.
+
'''3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати.''' ''Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20);  * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);''
  
7) '''— що.''' О водѣ: подмывать, подмыть, течь подъ что. ''Де ти, барвінку, ріс, ріс, що такий красний виріс? Я в лісі при керниці, при студеній водиці; мене вода підходила, мене вона холодила. О. 1862. IV. 3.''
+
//  Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).
  
8) '''— кого.''' Брать, взять кого хитростью. ''Ми тобі дамо гроші які схочеш великі, лише ти підійди єго, чим би го з світа мож згладити. Гн. І. 36. Соблазнять, соблазнить. Нечистий дух ся з’явив з первовіка і взяв підходити чоловіка. А чим підходив? грішми. Ез. V. 100.
+
'''4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися.''' ''Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,.. наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);''  
''
+
  
9) Підійти димом. Побывъ въ дыму, отдавать, пахнуть дымомъ. ''Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав. Г. Барв. 299.''
+
//  Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,.. вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);
  
 +
//  Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).
  
==Академічний тлумачний словник українскьої мови (1970—1980)==
+
'''5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.).''' ''Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).''
'''1.''' Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь. ''Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування.
+
''
+
 
+
'''2.''' Наближатися, під'їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь. ''Пароплав підходив до Соболівської пристані аж на півгодини раніше строку.
+
''
+
 
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:foto1.2.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:foto1.4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:foto2.2.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:foto2.4.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:foto3.2.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:foto3.4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:foto4.2.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:foto4.4.jpg|x140px]]
  
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
==Медіа==
{{#ev:youtube|J_j2wykvmVA}}
+
{{#ev:youtube|XH_WQi-LBcA}}
 
+
{{#ev:youtube|UNhPPIF-p6c}}
 +
{{#ev:youtube|BD7S0N5vaxU}}
 +
{{#ev:youtube|9mJu5BaG8hs}}
 +
==Див.також==
 +
==Джерела і література==
 +
==Зовнішні посилання==
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 10:45, 17 жовтня 2018

Затанчити, -чу, -чиш, гл. = Затанцювати.

Академічний тлумачний словник українскьої мови (1970—1980)

1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206); * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60); * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);

// неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);

// Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647). Аж танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися.

2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. Балерина танцює вже багато років;

// перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».

3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20); * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);

// Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).

4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,.. наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);

// Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,.. вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);

// Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).

5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).

Ілюстрації

Foto1.4.jpg Foto2.4.png Foto3.4.jpg Foto4.4.jpg

Медіа

Див.також

Джерела і література

Зовнішні посилання