Відмінності між версіями «Сіроманець»
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vov.gif|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vov.gif|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сіроманець2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сіроманець2.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сіроманець1.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сіроманець1.jpg|x140px]] |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:boligolov4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== |
Поточна версія на 13:04, 11 жовтня 2018
Сіроманець, -нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовкисіроманці набігали, тіло козацьке реали. Макс.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
СІРОМА́НЕЦЬ, нця, чол. Уживається як сталий епітет вовка, часто у прикладці вовк-сіроманець. Кругом його Мов вимерли люде [люди]. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Тарас Шевченко, I, 1963, 107); — Обложили сіроманця.. Можна й зараз виїжджати на полювання (Михайло Стельмах, I, 1962, 397); Може, то лисиця вигулювала очеретами, а може, вовк-сіроманець підшукував собі посухіший острівець, щоб розташуватися там на цілоденний відпочинок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 230); * У порівняннях. — Коли б часом хлопці не з'їли поросяти живим, мов вовки-сіроманці, — говорили дівчата, сміючись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 114); Тоді у Львові бити став на сполох Жовто-блакитний уряд.. Як сіроманці, бігли їх старшини (Микола Бажан, Роки, 1957, 253).
Ілюстрації