Відмінності між версіями «Шанобливий»

Поточна версія на 13:46, 28 листопада 2018

Шанобливий, шановливий, -а, -е. Почтительный. Буде слухняна і шановлива. Кост. Ч. 33. ШАНОБЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений глибокої поваги, пошани до кого-, чого-небудь. Капітан Пабло в душі глибоко поважав Самсонова, хоч, власне, й до інших членів експедиції ставився з шанобливою прихильністю (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 19); Тільки з шанобливим ставленням до його [народу] історичного минулого, до його неоціненних духовних надбань.. молоді письменники зможуть повною мірою виявити своє обдаровання і посісти почесне місце в літературі доби торжества комунізму (Радянське літературознавство, 4, 1963, 42); Спереду йшли, зрідка тихо перемовляючись, дві жінки.. За ними, мовчазні, сповнені шанобливої уваги до всього, що їх оточувало, повільно рухались чоловіки (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 398); Сахно схилилася в глибокому шанобливому уклоні (Юрій Смолич, I, 1958, 57); // Який виявляє глибоку повагу, пошану до кого-небудь (про людину). Підкреслено ввічливий і шанобливий Шухновський пропустив мене першого до невеличкої вітальні (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 18); Офіцера не можна було впізнати. Перед геологом стояла зовсім інша людина — шаноблива, чемна, ладна.. попередити кожний рух ученого (Олесь Донченко, III, 1956, 246); // Сповнений виразу глибокої поваги, пошани до кого-, чого-небудь. Батько шанобливими очима дивився на сина, на якого зопалу напустився був (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 189); На набережній старого зустріли шанобливі погляди і пошепки вимовляли його ім'я, коли він проходив (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 103); Він визадкував у двері, зберігаючи на обличчі шанобливий і серйозний вираз (Олесь Гончар, II, 1959, 211); Поволі танула, завмирала й шаноблива посмішка на вустах старого Ісен-Джана... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 75). шанобливий — I (сповнений поваги, пошани до кого н. про почуття, стосунки тощо), уклінний, пош[ч]тивий; благоговійний, побожний (безмежно шанобливий) Пор. увічливий 2) II ▶ див. увічливий 1), увічливий 2) … Словник синонімів української мови

шанобливий — а, е. Сповнений глибокої поваги, пошани до кого , чого небудь. || Який виявляє глибоку повагу, пошану до кого небудь (про людину). || Сповнений виразу глибокої поваги, пошани до кого , чого небудь … Український тлумачний словник

шанобливий — прикметник … Орфографічний словник української мови

увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… … Словник синонімів української мови

побожний — а, е. 1) Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. || Власт. релігійній, віруючій людині. 2) Пов язаний з релігією; церковний. 3) уроч. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий … Український тлумачний словник

уклінний — а, е. Який виражає пошану; шанобливий. || Який виражає покору, смиренність. •• Уклі/нне проха/ння заст. ввічлива форма прохання … Український тлумачний словник

улесливий — (вле/сливий), а, е. 1) Схильний лестити. 2) Який містить лестощі, обіцянки, умовляння. || Нещиро шанобливий

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Український тлумачний словник

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 484.

Зовнішні посилання