Відмінності між версіями «Оплакати»
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1_1396178106.jpg | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1_1396178106.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|xrrN0JmbqmY}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=wuShxdlQx30 | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/oplakuvaty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 03:24, 25 листопада 2018
Оплакати. См. Оплакувати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОПЛАКУВАТИ, ую, уєш,ачу, ачеш, док., перех. Плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя і т. ін. Управительська дочка маленька гралася з утятком,.. поки аж утятко не вдушилося. Тоді вона побиватися та оплакувати (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Дружки й світилки, як побачили Оксаниного судженого, оплакували товаришку та більше сумних пісень співали (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 35); Всі були засмучені,.. хто побивався за постріляними батьками, хто оплакував синів (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 190); — Ми думали, що тебе вже й на світі нема, — говорив Лаврін, — ми тебе оплакали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 344); // Виражати свій сум, горе з якого-небудь приводу; сумувати. Не час оплакувать руїни: пора відплати, помсти настає. (Павло Тичина, II, 1957, 158); Твій рідний край не раз оплаче гірко Того, хто так його оплакав долю. Ні, не забудемо тебе, Кобзарю, Довіку
Ілюстрації
МедіаДив. такожhttps://www.youtube.com/watch?v=wuShxdlQx30 Джерела та літератураЗовнішні посилання |
